Юнна Коробєйнікова. Фото: Юрій Друг / Нова Польща
Юнна Коробєйнікова. Фото: Юрій Друг / Нова Польща

Po prostu polski. Непрості власні назви

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram

Як польською мовою звучать імена великих людей і казкових персонажів.

Як відомо, володіння іноземною мовою не вичерпується знанням слів і граматичних правил. Коли ми вже впевнено читаємо, пишемо й розмовляємо на прості теми, то раніше чи пізніше захочемо розвинути свої навички, щоб уміти повести бесіду на будь-якому рівні. У цей момент виникають складнощі зовсім іншого характеру. Наприклад, жодна реальна, жива розмова не обходиться без прізвищ та імен, персонажів, географічних об’єктів чи назв фільмів… Якщо з польськими власними назвами ми більш-менш справляємося, то з іноземними часто виникають труднощі. Вивчаючи польську мову, треба рахуватися не лише з тим, що звучання цих слів Нижче в цьому тексті, щоб максимально точно передати саме звучання польських власних назв, ми даватимемо кирилицею в дужках приблизну транскрипцію, яка може помітно відрізнятися від прийнятої традиції перекладу й тому виглядати незвично. може сильно відрізнятися від оригіналу чи української версії, але й з тим, як їх використовувати. Тут ми спробуємо показати, з якими складнощами при використанні власних назв зіштовхуються ті, хто вивчає польську мову.

Кшиштоф, який відкрив Америку

Почнемо з іноземних імен і прізвищ. Цілком природно, що у польській мові підхід до передачі іноземних імен відрізняється від того, який є в українській. Оскільки поляки користуються латинкою, їм у певному сенсі простіше — іноземні імена та прізвища пишуться так само, як в оригіналі, і вимовляються також схоже. Як приклад — усім нам знайомий Ейнштейн пишеться, звісно, як Einstein, а вимовляється як Айнштайн, тобто ближче до оригіналу. За тим сами принципом поляки вимовляють, наприклад, прізвище Freud (Фройд) чи Hitler (Хітлер). Однак це тільки початок складнощів.

Аж до середини минулого сторіччя поляки завзято полонізували іноземні імена політиків, великих митців минулого, вчених, мандрівників — одним словом, усіх, хто залишив свій слід в історії. Причому чинили з іменами по-різному. Хтось цілком зберіг оригінальну версію, наприклад, Leonardo da Vinci. Комусь поміняли ім’я на польський відповідник, як, наприклад, правителям Англії: Richard Lionheart польською буде Ryszard Lwie serce (друга частина, як і українською, це переклад — Левине Серце, а ім’я читається як Ришард), Henry VIII — Henryk VIII (Хенрик), а James I — Jakub I (Якуб). А, наприклад, ім’я Рене Декарта у польській версії утворене від його латинської форми, Renatus Cartesius, при цьому використовується прізвище без імені — просто Kartezjusz (Картез’юш).

Перевірмо вашу інтуїцію. Вгадаєте, хто ці люди? Наведіть курсор на червону крапку й побачите правильну відповідь.

Слід підкреслити, що полонізація імен, безумовно, є особливістю минулого. Тепер так уже не роблять: сучасна польська норма вимагає в міру можливости зберігати оригінал. Для порівняння — кругове перехрестя у Варшаві досі називане іменем Jerzego Waszyngtona, тоді як колишніх президентів США називають George Washington або, наприклад, George W. Bush. А ось іще гарний приклад — Ленін у польській версії має ім’я Włodzimierz (Влодзімеж — полонізована версія), а от уже Путін — Władimir (транскрипція).

Червоний Каптурчик, Снєжка і мишка Міккі

Продовжуючи тему власних назв, звернімо увагу на те, як поляки називають казкових і мультиплікаційних персонажів. Гадаю, нікого не здивує, що при перекладі іноземних казок польські перекладачі давали персонажам свої, «польські» імена, переважно з метою зберегти сенс промовистого імені або передати якусь рису героя. Таким чином, наприклад, Червону Шапочку польською мовою звати Czerwony Kapturek. Відмінність лише у тому, що kaptur — це каптур, а не шапка. Виходить, що польський перекладач, на відміну від українського, спирався на англомовну версію назви — «Little Red Riding Hood», а не на французьку — «Le Petit Chaperon Rouge». Є і простіші приклади: якщо в українському перекладі керролівська Еліс (Alice) з Дивокраю стала Алісою, то в поляків — Аліцією (Alicja).

До речі, така доля спіткала також деяких героїв російської літератури: Євґєнія Онєґіна польською звуть Eugeniusz (Еуґеньюш), а булгаківську Маргариту — Małgorzata (Малґожата).

Схожим чином польські перекладачі вигадували імена для багатьох казкових героїв. Бажаєте знову перевірити свою інтуїцію? Ось кілька імен казкових персонажів польською мовою. Ви напевно всіх їх знаєте! Вгадаєте, хто ховається за цими іменами?

А з кількома наступними героями може бути зовсім складно, тому дамо підказку: всі вони — персонажі однієї книжки, точніше, циклу книжок.

Зрештою, з іменами головних героїв справи простіші: польською мумі-тролі називаються Muminki.

Цікаво, як польські перекладачі поводилися з персонажами російських/совєтських віршів і мультфільмів. Багато імен вдалося перекласти дослівно: наприклад, Doktor Ojboli (Лікар Айболить) чи Myjdodziur (Мийдодір), однак, не завжди це було так легко. Наприклад, Муха-Цокотуха стала просто мухою з золотим животом — Mucha Złotobrzuszka (все правильно, адже в російському оригіналі в неї «позолочений живіт»). Зрештою, ці персонажі вже не популярні серед поляків, на відміну, наприклад, від Чебурашки. Польською мовою це загадкове створіння називається Kiwaczek (від kiwać się — хитатися), хоча іноді використовується також версія Czeburaszek (зверніть увагу на закінчення — у польській версії це однозначно хлопчик).

Що стосується діснеївських мультфільмів, тут спостерігається схожа тенденція — імена багатьох персонажів перекладають або адаптують. Наприклад, Міккі Маус і Мінні Маус у поляків — Myszka Miki і Myszka Minnie (myszka — мишка). Один із яскравих прикладів вдалої адаптації імені персонажа — це Скрудж Макдак, якого польською звати Sknerus McKwacz (sknerus — скнара, жмикрут). До речі, цікаво, що українські перекладачі назвали трьох небожів качура-скнари Крячиком, Квачиком і Кручиком (при тому, що в оригіналі їх звуть Huey, Dewey і Louie). Поляки ж вчинили інакше й дали каченятам польські імена — Hyzio, Dyzio и Zyzio (Гизьо, Дизьо і Зизьо — короткі форми імен Hieronim, Dionizy та Zygmunt).

Буває, однак, що ім’я персонажа зберігається цілком і може тільки вимовлятися дещо інакше. Приміром, Вуді Вудпекер — це тільки й винятково Woody Woodpecker, жодних інтерпретацій і перекладів. До речі, з такими ситуаціями треба бути обережним — наприклад, звичних для нас смурфів поляки називають smerfy. Ця різниця пов’язана, швидше всього, з тим, що поляки відтворюють звучання назви в англійській версії (The Smurfs), а не її написання.

Таким чином, якщо у розмові з поляком ви захочете згадати якогось персонажа, краще відразу перевірте його ім’я польською мовою або хоча б в оригіналі. Якщо такої можливости немає, то формулюйте думку обережно й попросіть співрозмовника допомогти з іменем. Завдяки цьому ви зможете уникнути непорозумінь і просто зекономите час. Якщо у розмові вам потрібні, скажімо, «Черепашки-ніндзя» — не гайте часу на творення зменшувальної форми від żółw (черепаха), адже польською вони просто Wojownicze Żółwie Ninja (дослівно — Войовничі Черепахи Ніндзя), а не якось інакше.

Читаючи Достоєвського і Толстоя

Відмінювання іноземних імен і прізвищ — неабияка морока для всіх, хто вивчає польську мову, а інколи навіть для самих поляків. Тут ми заторкнемо лише одну, дуже поширену ситуацію, а саме сприйняття імен і прізвищ у категоріях частин мови (прикметник чи іменник).

Наведу один із найпростіших прикладів. Ми вже знаємо, що поляки прагнуть зберегти первісне звучання імен, тому не здивуємося, що польською мовою Гаррі Поттера називають Harry Potter, як в оригіналі. А от якщо захочемо сказати, що прочитали «Гаррі Поттера», нам необхідно поставити назву в знахідний відмінок. І в цю мить виявляється, що поляки сприймають імена з закінченням -y, -i як прикметники (який?), тому ім’я Harry потрібно відмінювати згідно з тим самим принципом: dobry — dobrego, відповідно HarryHarry’ego. При цьому прізвище Potter залишається іменником і відмінюється відповідно: brat — brata, Potter — Pottera. Виходить, що польською ми повинні казати: przeczytałem «Harry’ego Pottera». Природно, це правило поширюється на всі відмінки, наприклад, у місцевому: książka o Harrym Potterze (ім’я відмінюється як прикметник, прізвище — як іменник). А ось cхожий приклад, у якому не ім’я, а прізвище відмінюється як прикметник: John Kennedy в родовому відмінку — Johna Kennedy'ego. До речі, для поляків це зовсім не звучить дико, адже за тим самим принципом відмінюються польські чоловічі імена з закінченням -y, наприклад: Ignacy — Ignacego, Arkady — Arkadego, Jerzy Jerzego тощо.

До слова, бувають і зворотні ситуації, коли прикметник сприймається поляками як іменник. Наприклад, говорячи про російську літературу, поляк скаже, що читав Dostojewskiego (тут він розуміє, що Достоєвський — це граматично прикметник), але при цьому читав Tołstoja (для поляків Толстой звучить як іменник, тому й відмінюється відповідно). За цим самим принципом відмінюються й жіночі прізвища з закінченням -іна як, наприклад, у випадку толстовської героїні Анни Кареніної. Польською мовою в родовому відмінку — Anny Kareniny, оскільки для польського вуха Karenina — це іменник, а не прикметник.

Додамо, що цими прикладами складнощі при відмінюванні іноземних імен і прізвищ не вичерпуються: у довідниках ми знайдемо конкретні правила для прикладів з різних мов, для написання прізвищ з апострофом і без, окремі правила для жіночих форм тощо. Вони вимагають ретельного вивчення і, як ми вже говорили, бувають складними навіть для самих поляків.

Адаптував Андрій Савенець

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
Юнна Коробєйнікова image

Юнна Коробєйнікова

Філологиня за освітою і покликанням. Перекладачка, журналістка, викладачка: понад 10 років навчає поляків російської мови та іноземців у…

Читайте також