Протест фермерів в Польщі. Фото: Міколай Каменський / Forum

Протест фермерів в Польщі. Фото: Міколай Каменський / Forum

Хто і проти чого протестує на польсько-українському кордоні?

Ідеї

Протести фермерів не є у Польщі чимось новим. Однак ті, що відбулися останніми тижнями, мають специфічний вимір.

Нова хвиля страйків польських аграріїв почалася в січні. Блокування перехресть та автомобільних доріг , акції протесту у найбільших містах країни. Кінця не видно, бо вимоги фермерів нелегко виконати. Тим більше, що ці вимоги стосуються і політики Європейського Союзу, і наслідків війни Росії в Україні, і локальних політичних ігор.

Страйки не тільки в Польщі

По-перше , протести фермерів стосуються не лише Польщі. Наприклад, 1 лютого сотні тракторів повністю заблокували Брюссель, а розлючені аграрії закидали яйцями будівлі Європарламенту. Масові протести в багатьох країнах ЄС почалися восени , але окремі протести спалахнули ще раніше. Окрім місцевої специфіки (наприклад, нових податків, як у Нідерландах чи Німеччині, або обмеження на використання хімікатів), фермери атакують уряд з двох причин — зростання витрат та наслідки «Європейського зеленого курсу». Протести фермерів з більшою чи меншою інтенсивністю відбуваються вже багато років. Причини? На думку аграріїв, це дискримінаційні умови дотацій з ЄС, брак дій уряду щодо поширення хвороби ASF (яка кілька років тому спричинила серйозну кризу на ринку свинини) або, як минулого року — імпорт дешевого технічного зерна з України. Нинішні протести мають дещо інший характер.

Проблема в ЄС?

Попри численні повідомлення ЗМІ , які пов’язують протести фермерів із ситуацією в Україні, основною причиною страйків є зміни у так званій Спільній сільськогосподарській політиці, тобто стратегії Європейського Союзу щодо сільського господарства. Це одна з основ створення Євросоюзу в його нинішньому вигляді. ЄС був започаткований 60 років тому, і його метою була підтримка сільського господарства держав-членів. Це було пов’язано, серед іншого, із субсидіями і дотаціями для фермерів та із законодавчими вимогами (що призвело, наприклад, до швидкого зменшення кількості малих фермерських господарств). Однак останніми роками CСП зазнає змін — у результаті боротьби ЄС за суттєве скорочення шкідливих викидів з боку економік держав-членів. Тут з’являється гасло «Європейський зелений курс», проти якого спалахують сьогоднішні протести. Це ініціатива 2019 року, головною метою якої є скорочення шкідливих викидів до 2050 року до дуже низького рівня. Як це впливає на сільське господарство?

За новою стратегією CСП , гроші як захисні засоби надходитимуть до тих аграріїв, які відповідатимуть певним нормам. Скажімо, виділення 4% ріллі для невиробничих цілей, наприклад, у формі перелогів, або зменшення використання засобів захисту рослин. На думку фермерів, ці ідеї, особливо під час кризи, спричиненої війною Росії проти України (зокрема, величезне зростання вартості енергоносіїв та засобів захисту рослин), призведуть до краху багатьох фермерських господарств. Ще одним аргументом тут виступає великий імпорт продукції з України. На думку європейських аграріїв, конкуренція є нечесною, оскільки правила застосовуються лише до агрогосподарств ЄС, і це, серед іншого, є причинами антиукраїнських акцій під час протестів у Польщі (про це далі).

Європейський Союз уже відступив був перед протестами: наприкінці січня оголошено про план тимчасової лібералізації правил. Та вони все одно набудуть чинності , що викликає критику не лише фермерів, а й багатьох урядів. Наприклад, заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзєйчак (він обійняв цю посаду в грудні 2023 року після виборів, раніше він очолював некомерційну організацію Agrounia, тобто асоціацію фермерів, яка неодноразово протестувала під час правління «Права і Справедливості») охарактеризував їх як «помилкові», а наслідки Зеленого курсу як «жахливий сон».

Під час січневих протестів про це висловився зокрема представник Незалежної Самоврядної профспілки індивідуальних фермерів «Солідарність» (NSZZ Rolników Indywidualnych «Solidarność»).

Станіслав Барна , Незалежна Самоврядна профспілка індивідуальних фермерів «Солідарність»

Ми повинні боротися за зміну політики Європейського Союзу.

Політика , політика

У Польщі протести також мають частково політичний характер. У жовтні відбулися вибори , на яких партія «Право і Справедливість» втратила владу після восьми років правління. Тоді серед протестувальників була зокрема Agrounia Міхала Колодзєйчака. Наразі страйкують переважно представники профспілок, які багато років були тісно пов’язані з «Правом і Справедливістю». Нинішня урядова команда коментує, що протести спрямовані проти чинного прем’єр-міністра Дональда Туска. Представники протестувальників категорично це заперечують.

Пікантності цій справі додає той факт , що нинішнім комісаром з питань сільського господарства в Єврокомісії є Януш Войцєховський, один із політиків ПіС. З цієї причини нинішній польський уряд стверджує, що в нинішніх протестах аграріїв винні політики ПіС (вважається, що Войцєховський є тієї особою, яка погодилася на деякі невигідні для фермерів пункти Зеленого курсу). Так сказав зокрема чинний міністр сільського господарства Чеслав Сєкерський в інтерв’ю Radio Zet 14 лютого. Однак Сєкерський зазначив, що вимоги Європейського зеленого курсу заходять занадто далеко, і слід виступити з ініціативою, щоб змінити поточні домовленості. Наразі до таких дій вдається і сам Войцєховський, хоча минулого тижня голова партії ПіС його «попросив» «завершити свою місію». Проте в ефірі Polsat News Януш Войцєховський заявив, що «не діятиме під тиском» і «продовжуватиме доручену йому місію». Чи ефективно?

«Позиція Брюсселя з останнього дня січня 2024 року є неприйнятною для всієї нашої аграрної спільноти» , — йдеться у заяві Незалежної Самоврядної профспілки індивідуальних фермерів «Солідарність».

Представник спілки «Ошукане село» (Oszukana Wieś) стверджує:

Вєслав Ґрин , представник спілки «Ошукане село», в інтерв’ю money.pl

Протести починають приносити результати , але боротися ще є за що. На багато питань, проти яких ми сьогодні протестуємо, фермери вже звертали увагу під час переговорів щодо запровадження Зеленого курсу. В тому числі і я особисто. Чиновники ЄС не захотіли слухати в своїх кабінетах, то послухають з-за палаючих шин.

Про що тут ідеться?

«Путін , наведи порядок з Україною і Брюсселем, а також з нашими правителями» , — такий банер з’явився на тракторі одного з протестувальників 20 лютого. Поліція відреагувала: банер забрала, а проти водія, за словами міністра внутрішніх справ Марціна Кервінського, «поліція і прокуратура вживають заходів. Згоди на такі злочинні дії не буде». Чому протести проти Європейського зеленого курсу відбуваються на кордоні з Україною і як вони пов’язані зокрема з нападами на українські транспорти? Тому що фермери відчувають себе додатково скривдженими через минулорічний скандал , пов’язаний з нелегальним імпортом українського зерна.

Невдовзі після повномасштабного російського вторгнення Європейський Союз лібералізував правила щодо імпорту та транспортування сільськогосподарської сировини з України. Це мало допомогти , серед іншого, обмежити наслідки блокади Росією чорноморських портів. У результаті ринки, особливо в країнах, що межують з Україною, були заполонені дешевим зерном, імпортованим формально як технічне зерно (тобто не для продовольчого використання). Проте місцеві переробники змішали це зерно із вітчизняним і вивели на ринок. Через це в Польщі розгорівся скандал, навіть міністр сільського господарства втратив посаду, почалися розслідування, але жодних реальних результатів досі немає — незважаючи на зміну урядової команди у грудні 2023 року. Це має змінитися — заступник міністра сільського господарства Міхал Колодзєйчак пообіцяв надати детальну інформацію про те, хто і в якій кількості перевіряв зерно.

Друга проблема стосується методики розрахунку квот , тобто максимального рівня імпорту сільськогосподарської сировини з України. Згідно з останніми пропозиціями Європейського Союзу, вони мають розраховуватися на основі імпорту у 2022–2023 роках, що не подобається фермерам ЄС, які пропонують розширити цей період до 2021 року. На їхню думку, збереження рівня імпорту періоду після початку війни призведе до подальших фінансових проблем аграріїв.

На жаль , реальні проблеми фермерів — це одне, а те, що відбувається на польсько-українському кордоні — зовсім інше. Основними лідерами страйків, які там відбуваються, є польські націоналісти, які не приховують своїх симпатій до Росії. Наприклад, Губерт Ойдана (який балотувався на виборах за списками «Конфедерації») погрожував журналісту Томашу Лісу в соцмережі Х у 2022 році: «Нехай Моравецький зробить з тобою те , що Путін зробив з Литвиненком».

Губерт Ойдана , 2023

Якщо Росія переможе і забере більшу частину України , то ми як фермери будемо врятовані.

Важливо: на виборах 2023 року Губерт Ойдана отримав лише 400 голосів. Та серед протестувальників є багато представників «Конфедерації». Наприклад , Рафал Меклєр виставив Україні рахунок за допомогу на... 100 мільярдів злотих. У протестах також беруть активну участь «прихильники миру» (насправді люди, які підтримують Росію), такі як Лєшек Сикульський і Пйотр Панасюк. За повідомленнями з кордону, саме наближені до них люди ініціюють «перевірки» вантажівок або акції на кшталт розсипання зерна.

На ці провокації піддаються фермери , підбурювані поширюваною інформацією про гадані дії української влади (зокрема, кілька лідерів протестів заявляли, що отримують погрози з українського боку). Маніпуляції та пропаганда стосуються й інших питань. Нещодавно в соціальних мережах поширилася інформація про «масовий імпорт російського зерна до Польщі». Згідно з повідомленнями в соціальних мережах, минулого року до Польщі нібито ввезли 12 мільйонів тонн зерна з Росії. Правда полягає в іншому: російське зерно справді потрапило до Польщі минулого року, але в обсязі 4 тисяч тонн. Для порівняння: з України надійшло 4,3 мільйона тонн.

Представники фермерів-протестувальників (які , наприклад, блокують міста) відкрито відмежовуються від акції на кордоні.

Збіґнєв Стайковський , віце-президент Великопольської сільськогосподарської палати, в інтерв’ю money.pl

Я побоююся провокацій. (...) Останніми днями і бачив , як люди, анонімні для фермерів, приїжджали на кордон і щось записували.

Віктор Шмулєвич , президент Національної ради сільськогосподарських палат, в інтерв'ю money.pl

Це не Україна винна , а Путін. Він розпочав війну. Саме тому я буду вимагати ембарго і квот на всі російські продукти харчування. Зараз Путін сидить і плескає в долоні, бо бачить цю сварку, а його продукти харчування йдуть до ЄС.

Вітольд Сокала , заступник директора Інституту міжнародних відносин і публічної політики Університету Яна Кохановського в Кельцях, в інтерв’ю Onet.pl сказав: «Це невеликий відсоток від усіх протестувальників , але явище навіть у такому масштабі є небезпечним».

Переклала Ірена Шевченко

Цезарій Щепанський profile picture

Цезарій Щепанський

Всі тексти автора

Читайте також