Польське законодавство, що регулює питання абортів, і без того було одним із найсуворіших у ЄС. Легально переривати вагітність дозволялося тільки в трьох випадках: якщо вона спричинена зґвалтуванням чи інцестом, якщо вона загрожує життю або здоров’ю жінки, а також при дефекті розвитку плода. Торік у Польщі офіційно зроблено 1110 абортів, 1074 з яких — через патологію ембріона. 22 жовтня судді, розглядаючи звернення групи депутатів кількох партій, у тому числі й керівної «Право і справедливість», вирішили, що переривання вагітності за таких обставин суперечить Конституції. Своє рішення Конституційний Суд аргументував тим, що держава повинна гарантувати кожній людині захист її гідності й життя, а життя починається в утробі матері, тому ембріон теж має на нього право.
Значну частину суспільства обурило не тільки рішення суду, а й те, що його прийняли без суспільної дискусії, схвалення парламенту і під час епідеміологічних обмежень, які не дають можливості масово на вулицях заявити про свою незгоду (зараз офіційно може збиратися не більше п’яти осіб).
У Варшаві, Познані, Вроцлаві, Кракові й десятках інших міст люди вийшли на вулиці з символом жіночого протесту — червоною блискавкою, плакатами «Це війна», а одним із найпопулярніших гасел став адресований владі матюк wypierdalać («у*буйте»). Свої акції мітингарі називають прогулянками. За даними поліції, 28 жовтня в країні пройшло 410 протестів, у яких взяло участь понад 400 тисяч осіб.
Найчисельнішою групою протестувальників стала молодь, представники покоління Z — народжені після 1995 року. Для багатьох із них це перша в житті протестна акція.
Протест у Варшаві. Фото: Євген Приходько / Нова ПольщаЯк свідчать найсвіжіші соцопитування, 73 % поляків вважають рішення КС помилковим. Протести підтримують 51 % жінок і 57 % чоловіків, відповідно 46 % і 41 % виступають проти. Більшість поляків (62 %) вважає, що в окремих випадках аборти мають бути допустимі.
Одним із головних центрів координації протесту й джерелом інформації стала громадянська ініціатива «Всепольський жіночий протест» (Ogólnopolski Strajk Kobiet). На її сторінках у соцмережах висвітлено головні постулати та постійно оновлюються дані про заплановані акції. Активісти вимагають не лише скасувати рішення Конституційного Суду, а й відставки уряду. Багато коментаторів відзначають, що такої потужної протестної активності в Польщі не спостерігалося вже кілька років. Учасники акцій заявляють: вони протестують проти клерикалізму, спроб «Права і справедливості» втручатися в їхнє особисте життя і підриву принципу верховенства права.
Поліція вважає мітинги в умовах епідеміологічних обмежень незаконними. Правоохоронці вже кілька разів застосовували сльозогінний газ. Щодня в тому чи іншому місті десятки протестувальників затримують, у суди направлено кількасот адміністративних справ. Деякі учасники акцій отримали штрафи. У середовищі «Права і справедливості» й ультраправої «Конфедерації» рішення КС зустріли позитивно. Деякі представники католицького духовенства, наприклад голова Конференції єпископату Польщі архієпископ Станіслав Ґондецький, також публічно підтримали заборону абортів. Згідно з вченням Католицької церкви, аборт — тяжкий гріх, а ненароджена дитина повинна мати такі ж права, як всі інші люди. Прихильники заборони абортів наполягають на тому, що світогляд мільйонів поляків ґрунтується на християнських цінностях, тому рішення Конституційного Суду лише укріплює на державному рівні очевидну для християн істину.
Прихильники заборони абортів піддали протести гострій критиці — за матюки на плакатах, акції під костелами, випадки, коли активісти вривалися на богослужіння (поліція зафіксувала 22 інциденти), вандалізм (написи на стінах храмів і пам’ятниках) та агресію.
У відповідь на протести біля костелів члени ультраправих організацій і прибічники партії ПіС організували бригади для охорони храмів. До цього свій електорат закликав і віцепрем’єр Польщі Ярослав Качинський. У Вроцлаві й Валбжиху кілька десятків представників крайніх правих угруповань напали на жінок — учасниць протестів проти заборони абортів.
Охорона костелу святого Олександра. Фото: Адам Хелстовський / ForumЛідер ПіС також назвав постанову КС правильною і заявив, що «іншого рішення в світлі Конституції в цій справі бути не могло». На думку Ярослава Качинського, люди, які під час епідемії закликають до протестів і беруть у них участь, «наражають усіх на небезпеку і скоюють тяжкий злочин». Лідер владної партії став головним об’єктом нападок: одного дня активісти безрезультатно намагалися прорватися під його будинок, іншого — блокували виїзди з парламенту, щоб не випустити віцепрем’єра.
Акції протесту активно підтримує виходець із опозиційної «Громадянської платформи», мер Варшави Рафал Тшасковський. На нещодавніх президентських виборах він був головним конкурентом Анджея Дуди. Очевидно, що не без його згоди на інформаційних табло над столичними автомагістралями з’явилися написи «Ми з вами», а водії трамваїв солідарно з протестувальниками почали блокувати дороги. Мер і сам брав участь в акціях. На підтримку протестувальників також висловилися очільники кількох інших міст, ректори університетів та інші публічні фігури.
На тлі конфлікту керівна партія втрачає популярність. Фірма Кantar, яка на замовлення опозиційного видання Gazeta Wyborcza проводила дослідження, зафіксувала, що ПіС має підтримку 26 % поляків, тоді як ще недавно (за опитуванням цієї ж організації) партія влади могла похвалитися 36-39 %.
Соціологи із Social Changes, які опитували поляків для правоконсервативного порталу wPolityce.pl, стверджують: підтримка ПіС знизилася лише на 2 % і зараз коливається в районі 37 %.
Через тиждень після початку багатотисячних акцій ситуацію прокоментував Президент Польщі Анджей Дуда. Говорячи про переривання вагітності через патологію плода, президент підкреслив: закон не повинен примушувати жінку до героїзму.
Я розумію жінок, які зараз протестують, я відчуваю цю ситуацію, хоча всім відомі мої погляди й те, що я проти євгенічних абортів. Потрібно приступити до роботи й разом із експертами розробити норми, щоб діти з синдромом Дауна були захищені, але при цьому не слід піддавати жінок неймовірним психологічним і фізичним стражданням. Суть полягає в тому, щоб передумовою легального аборту залишалися патології тільки летального характеру, себто ті, які фактично позбавляють дитину життя.
Усередині ПіС помітний розкол у питанні заборони абортів. Частина політиків вважає, що заборонити переривання вагітності варто в тому разі, якщо у плода діагностовано синдром Дауна (2019 року з цієї причини було зроблено 435 абортів із 1110), а при інших патологіях аборт допустимий.
Найближчим часом відбудуться нові протестні акції. При цьому на тлі епідеміологічної ситуації й локдауну прокуратура готова заводити на організаторів кримінальні справи. Але, з іншого боку, в певних колах польського суспільства накопичилося занадто багато невдоволення, щоб отак просто взяти і піти з вулиць.
З російської переклала Наталя Ткачик
