«О 8.15 до нас додому прийшли співробітники міліції. Вони просто зайшли, заявивши пізніше, що в нас було відчинено. Сказали, що проведуть обшук», — так про ранок 25 березня розповідає Оксана Почобут. Її чоловіка Анджея Почобута, журналіста й одного з керівників Спілки поляків Білорусі, після обшуку затримали.
Спілка поляків — найбільша, але при цьому не визнана білоруською владою організація польської меншини в країні. Анджей — один із чотирьох її діячів, яких затримали минулими днями. Білоруські правоохоронці також затримали Марію Тишковську, директорку польської школи у Волковиську, та Ірену Бернацьку, голову відділення Спілки поляків у місті Ліда. А голову організації Анжеліку Бо́рис 23 березня засудили до 15 діб арешту.
Генеральна прокуратура порушила ще й кримінальну справу проти Борис: буцім серед її цілей була «реабілітація нацизму, виправдання геноциду білоруського народу». Голову Спілки поляків звинувачують за частиною 3 статті 130 КК Республіки Білорусь (розпалювання расової, національної, релігійної або іншої суспільної ворожнечі). Цю ж статтю пред’явили Анджею Почобуту — про це повідомила його дружина.
Увечері 23 березня, вже після затримання Анжеліки Борис, Анджей Почобут написав мені, що арешти і кримінальні справи загрожують й іншим діячам польської меншини в Білорусі, оскільки режим вирішив створити образ поляків як ворогів.
Що відбувається і з чого все почалося?
Нинішня атака білоруської влади на польську меншину почалася в березні цього року, коли в МЗС Білорусі викликали тимчасового повіреного у справах Польщі в Білорусі Марціна Войцєховського. Дипломату вручили ноту протесту через участь консула в Бресті Єжи Тімофєюка в неофіційному заході, присвяченому «дню проклятих солдатів». «Прокляті солдати» (żołnierzy wyklęci) — учасники підпілля, які після закінчення війни продовжували боролися за незалежність Польщі. День їхньої пам’яті — в Польщі національне свято, відзначається 1 березня. Він відбувся 28 лютого в польській школі скаутів імені Ромуальда Трауґутта в Бресті. Відтак влада Білорусі вирішила вислати Тимофєюка з країни, а сам захід став приводом для порушення кримінальної справи.
Одягнені в національну форму польської скаутської організації молоді люди виконували пісні, читали вірші на славу воєнних злочинців, в тому числі Ромуальда Райса, відомого як Бурий.
У Польщі, на відміну від Білорусі, існують різні оцінки постаті командира одного з підрозділів «проклятих солдатів», капітана Ромуальда Райса (Бурого). Солдати його загону 1946 року спалили п’ять сіл на території східної Польщі, де жили православні білоруси. Тоді загинуло 79 людей. Прокуратура польського Інституту національної пам’яті вважає дії Райса геноцидом, проте частина істориків дотримується протилежної думки.
Важливішим, однак, є інше: захід у Бресті, який став приводом для репресій, був присвячений польському антисовєтському підпіллю, яке функціонувало на території Білоруської РСР, тоді як Бурий зі своїм загоном діяв у Польщі, на Підляшші. За словами учасників заходу, присвяченого «проклятим солдатам», під час нього Райс жодного разу не згадувався.
Місцевих жителів, добре обізнаних із діяльністю Польської школи, порушення кримінальної справи здивувало. «Такі заходи відбуваються в цій установі вже кілька років, раніше ніяких зауважень з боку влади не було», — розповів виданню Deutsche Welle Алєксандр, чий онук відвідує курси польської мови, організовані в школі. На думку чоловіка, вся ця історія, ймовірно, була навмисною провокацією.
Прокуратура Бреста скерувала в економічний суд області позов про ліквідацію юридичної особи ТОВ «Польська школа», а її співзасновник Алєксандр Наводничий і директорка Анна Панішева були затримані.
Але однією лише школою не обійшлося. У середині березня генпрокуратура, за словами Анжеліки Борис, почала перевірки в інших польських школах — у Гродно, Бресті, Барановичах і Волковиську. Лідерка польської меншини була присутня під час перевірки в одній зі шкіл Гродно і розмовляла зі слідчими.
Це були інспектори відділу в справах неповнолітніх. Вони перевіряли, хто викладає в школі, навіщо і як ми навчаємо польської мови. Питали, чи ми відзначаємо національні польські свята і хто бере участь у святкуваннях. Також вимагали всю документацію, папери вчителів і договори оренди. Вони хочуть знати, на які кошти ми існуємо, звідки у нас гроші.
Про кримінальну справу щодо Анжеліки Борис та її колег (Анджея Почобута і, можливо, інших) стало відомо лише 25 березня. Цього ж дня з обшуками прийшли вже в офіс самої організації, а також у редакції видань Głos znad Niemna та Magazyn Polski.
Почалося о 9 годині. Приїхало 10 людей із різних відділів міліції. Їх цікавив кожен кабінет: спочатку в школі, потім в офісі, де у нас бухгалтерія, потім у редакції. Вони переглянули все: книги, журнали. Комп’ютери відразу ж конфіскували. Ще дивилися фотоапарати, але їх не вилучили. Я, правда, не глянула, чи залишилися карти пам’яті.
На думку членів організації, все, що відбувається — цілеспрямовані дії білоруської влади на знищення спілки.
Це спроба знищити або блокувати діяльність найбільшої організації польської меншини в Білорусі.
Становище польської меншини в Білорусі
З тиском з боку білоруської влади поляки стикаються вже не одне десятиліття. У країні, де, за офіційними даними, 2020 року проживало понад 294 тисячі поляків (польські організації вважають, що цифра занижена), є лише дві державні школи з польською мовою навчання: в Гродно і Волковиську. Дитячого садка з польськомовною групою — жодного.
З 2005 року в країні де-факто діють дві спілки поляків. Саме тоді білоруська влада відмовилася визнати новообране керівництво Спілки поляків у Білорусі з Анжелікою Борис на чолі. Під адміністративним тиском частина членів цієї організації всупереч її статуту обрала інше керівництво, яке зараз очолює Алєксандр Сонгін, депутат білоруського парламенту. Спілка поляків Білорусі, яку визнає Польща (на чолі з Анжелікою Борис), — навпаки, в Білорусі має статус нелегальної. За словами Анджея Почобута, розкол стався через те, що спілка «обрала не того голову, якого хотіли б бачити на чолі організації білоруські чиновники».
При обох спілках функціонують школи польської мови, але в світлі останнього скандалу генпрокуратура прийшла з перевірками лише в установи, пов’язані з незареєстрованою організацією.
Як на ці події реагує Польща?
Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Пшидач назвав дії білоруської влади репресіями проти польської меншини. Він наголосив, що вони суперечать всім міжнародним зобов’язанням і двостороннім домовленостям про добросусідство між Польщею і Білоруссю. І на такі дії Мінська Варшава обов’язково відреагує. За словами прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького, недопустимо, щоб поляки в Білорусі були заручниками режиму Лукашенка.
Перші кроки у відповідь були зроблені відразу після того, як білоруська влада вирішила вислати з країни польського консула в Бресті: тоді Польща оголосила персоною нон грата дипломата посольства Республіки Білорусь у Варшаві. Але Польща не збирається зупинятися на дипломатичних важелях і нагадує Мінську: боротьба з поляками потягне за собою конкретні політичні й економічні кроки, зокрема й санкції.
Ми закликаємо білоруську владу схаменутися. Поляки в Білорусі збагачують білоруську культуру й водночас дбають про збереження польської культури. Вони хороші громадяни Білорусі й не скоїли нічого поганого, тому ми будемо робити все, щоб їм допомогти. Поляки можуть розраховувати на підтримку польської держави.
Як і інші країни Євросоюзу, Польща не визнала підсумків президентських виборів 2020 року. Вона традиційно підтримує громадянське суспільство Білорусі й тих опонентів режиму, які були змушені покинути країну через репресії.
Переклала Наталя Ткачик
