На відміну від багатьох інших країн , у Польщі масштабні природні лиха трапляються нечасто. Тут немає активних вулканів, не буває землетрусів (якщо не враховувати просідання ґрунту в гірничодобувних районах), якщо й бушують урагани, то зрідка і не такі сильні, як у Західній Європі. І все ж є два винятки: штормові вітри (вони часто завдають масштабних руйнувань) і повені (зазвичай спричинені тривалими опадами на великих територіях і внаслідок так званої дощової бомби в окремих містах).
Велика вода в минулому
Вода вже завдавала суттєвих збитків країні у 2010 і 2001 роках , а масштабне стихійне лихо у липні 1997-го навіть назвали «повінню тисячоліття». Тоді вона вразила ті самі регіони, які постраждали цьогоріч у вересні.
Збитки від повені 1997 року оцінювалися в тодішні 12 мільярдів злотих (сьогодні це близько 36 мільярдів). За підрахунками деяких економістів , тільки на відбудову могло знадобитися до 90 мільярдів злотих. Загинуло 56 людей, під водою опинилося 2 % території Польщі. Погане транспортне сполучення, непрофесійний кризовий менеджмент, слабкий захист від повеней і загальний хаос у країні призвели, зокрема, до затоплення значної частини Вроцлава , одного з найбільших польських міст.
Повінь 1997 року у Вроцлаві. Фото: Джей М. К. КокотМожна сказати , що повінь також сприяла падінню уряду Союзу демократичних лівих: відповідаючи на запитання про плани щодо компенсацій постраждалим, тодішній прем’єр-міністр Влодзімєж Цімошевич сказав: «Треба було застрахуватися». Ці слова йому випоминають досі.
Відбудова після катаклізму 1997 року йшла надзвичайно важко. Нещодавно економісти mBank підрахували , що в деяких місцях втрати становили до 10 % регіонального ВВП.
Повінь вдарила по нашому місту влітку 1997 року , а вже на початку 2000-го люди говорили, що у Вроцлаві не лишилося й сліду від тих руйнувань. А от близьке моєму серцю Клодзько відбудовували понад добрих десять років.
Проблема головним чином полягала у нестачі грошей. 1997 року Польща не могла розраховувати на кошти від ЄС , державна економіка тільки оговтувалася від кризи початку 90-х. Частину суми на відбудову Клодзька виділив польський уряд , ще частину вдалося отримати завдяки благодійним зборам, фінансово підтримали й уряди інших країн, зокрема Швеції. І все ж на повне відновлення громадської інфраструктури пішло п’ять років. Ще кілька років були помітні сліди руйнувань, а чимало будинків так і не відбудували.
Повінь-2024
Після травматичного досвіду 1997 року уряд інвестував чималі кошти в протиповеневу інфраструктуру Нижньої Сілезії , і у вересні 2024-го вона себе цілком виправдала.
Величезний проєкт протипаводкового водосховища Рацібуж Дольний вартістю 2 мільярди злотих окупився за лічені дні — якби не воно , паводкова хвиля, ймовірно, перелилася б через вроцлавські вали і завдала б значних збитків.
На жаль , таких водосховищ не вистачало в Клодзькій котловині. Розмови про їх будівництво точаться багато років, але на заваді, як не парадоксально, стояло те, що місцеві мешканці навідріз відмовлялися переїжджати.
Після вересневої повені 2024 року низку міст (зокрема Льондек Здруй , Клодзько, Ниса) потрібно відбудовувати. Схоже, це відбудеться швидше, ніж 1997 року, і роботи не обмежать реконструкцією. Уряд виділив на це уже 23 мільярди злотих.
Ми хочемо відбудувати зруйновані стихією будівлі так , щоб вони були ще кращі, ніж до повені. Пригадую, як 2010 року в Лянцкороні після зсуву ґрунту постав практично новий район приватних будинків. І зараз ми повинні прямувати цим самим шляхом.
Поки ще зарано говорити про точні збитки від повені. За підрахунками аналітиків mBank , втрата ВВП регіону може становити навіть 7 мільярдів злотих. Проте сам процес реконструкції швидко окупиться, зокрема завдяки великим державним інвестиціям.
За словами Йоанни Копчинської , голови держгосподарства Wody Polskie, відповідального за управління водними ресурсами, витрати на розвиток протиповеневої інфраструктури в тих місцевостях, де існує загроза нових підтоплень (Клодзька котловина, околиці Сандомира) , можуть сягнути 70 мільярдів злотих.
Гроші , які уряд виділить на власне відбудову, спрямують теж на освітні потреби дошкільнят і школярів, пільги працівникам, підтримку кредитопозичальників і опікунів за доглядом, пришвидшення процедур ухвалення рішень щодо надання медичних послуг і протидії наслідкам повеней.
Відповідальним за відбудову призначено Марціна Кервінського , колишнього міністра внутрішніх справ. Процес відновлення складатиметься з кількох етапів. Перший, операція «Фенікс», полягає у відбудові громадської інфраструктури, зруйнованої повінню (налагодження доріг, каналізацій, опалювальних устаткувань, введення в експлуатацію будинків установ і інституцій).
До проведення операції залучать військових: Міністерство національної оборони відрядить понад 20 000 солдатів , які допомагатимуть прибирати та ремонтувати будівлі й об’єкти. Військові вже будують тимчасові мости, зокрема в Ґлухолазах, і укріплюють протиповеневі вали. Крім того, об’єкти обстежують із повітря — особливо пошкоджені дамби. Операція, найімовірніше, завершитися в грудні цього року, проте за необхідності уряд її продовжить.
Водночас експерти намагаються оцінити збитки , завдані державним і приватним об’єктам.
Страхові компанії вже здійснили 37 000 виплат на найнеобхідніші ремонтні роботи. За приблизними оцінками , їм доведеться покрити збитки вартістю 3 мільярди злотих.
За попередніми даними , пошкоджено або зруйновано понад 11 000 приватних та багатоквартирних будинків, понад 6 000 об’єктів нерухомості, в яких здійснюється господарська діяльність, понад 700 об’єктів громадського призначення. На другому етапі відбудови об’єкти будуть приводити до стану, в якому вони були до повені.
Третій етап — інвестиції , передусім пов’язані з будовою додаткового захисту від можливих повеней у майбутньому. Крім того, планують вкласти кошти в розвиток усього регіону, зокрема економічний.
Марцін Кєрвінський у своїх заявах для ЗМІ досить скупий на коментарі щодо планів відбудови. Проте відомо , що влада має на меті не лише відновити регіон до стану, в якому він був до повені, а й залучити кошти у його економічний розвиток. Наприклад, на початку жовтня міністриня фінансів і регіональної політики Катажина Пелчинська-Наленч повідомила про виділення 300 мільйонів злотих на відбудову знищених і пошкоджених водою будівель, але також на їхню термомодернізацію. Кошти на відбудову виплачуватимуть авансом і в достатній кількості, тож постраждалим не доведеться доплачувати з власної кишені.
Ми готуємо великий план «Відбудова плюс». Мости , дороги, лікарні, школи, житлові будинки, спортивні майданчики, дитсадки, — їх не просто відбудують, а облаштують ще краще й сучасніше, ніж до повені.
Підтримка буде потрібна і туристичному бізнесу. Адже зазнали збитків навіть ті об’єкти , що безпосередньо не постраждали від повені. Більшість заброньованих на осінь екскурсій у постраждалому від повені регіоні скасовано. А на носі вже зимовий сезон, і невідомо, чи до його початку вдасться ліквідувати наслідки стихії.
Аналітики вважають , що програму відбудови вдасться реалізувати щонайшвидше до 2026 року. З якими затратами? Поки невідомо, але, можливо, вони перевищать озвучені 24 мільярди злотих.
Ймовірно , в кінцевому підсумку значну частину витрат покриють із державного бюджету, що збільшує можливість перегляду закону про бюджет на 2024 рік. Ми вже говорили про такий ризик, головним чином через менші, ніж планувалося, надходження від ПДВ. Ми припускаємо, що в разі перегляду закону ліміт дефіциту Ліміт дефіциту річного бюджету — максимальна сума, на яку бюджетні видатки можуть перевищувати бюджетні доходи в конкретному році.збільшать щонайменше на 30 мільярдів злотих.
Переклала Наталя Ткачик
