Сміх

Клітка була так довго закритою
аж вивівся в ній птах.
Птах так довго мовчав
аж клітка відчинилася
ржавіючи в тиші.
Тиша так довго тривала
аж за чорними ґратами
розлігся сміх.

Талант

Я сидів під муром
із заплющеними очима
з обличчям,
повернутим до сонця.
З затиснутими в один кулак
руками.
В селянськім дитинстві
ангельськім диявольськім
давав жебракам
дрібні гроші
шматки хліба
а вони показували культі
відітнуті при самому тілі
голу душу
струпи
відгинаєш палець за пальцем
дві порожні долоні
вивертаєш нутрощі
закочуєш повіки
нічого.
Коли підважили
мені зуби
під язиком
знайшли
чорний
гріш
милостиню
від бога
сонця.

Резюме

Дивлюсь у вікно
дощ у темних кронах
дерев
низько золоте
берести
оповідаю моєму синові Гамлета
мовлю про дух котрий
про пацюка за портьєру полого
поштивого базіку
батька божевільної
думаю про гладенькі як молоко
стегна королеви
про таємницю
яку розпізнав
дорослий син.
Зароджувалося
і гнило в ньому кохання
яке треба було отруїти
яке треба було відтяти
отже тяв мечем наосліп
яке треба було відгризти
яке гриз
яке треба було втопити, як щеня
отож скарав на смерть
невинну дівчину
приблизно переказую
життя Шекспіра
З липня 1962 року
ще одна людина
дізнається
про англійського драматурга
падає дощ чути сміх
за стіною шарудить миша
в лісах сивий мох
набрякає мов утопленик
про питання
яке поставив собі
датський королевич
я промовчав
то занадто жорстокий
недотепний жарт
для сучасної людини.

* * *

Тіло моє
то 40-річна домашня тварина
наповнює галасом
відкриває
подає незрозумілі знаки
весна
і в присмерках
клубочаться в мені
білі птахи
з округлими сліпими
персами
кричать б’ються крильми.

Вірші друкуються за виданням: Василь Стус. Твори. Том 5: Переклади: Поезія, проза, драматичні твори / упоряд. М. Гончарук; ред. М. Коцюбинська. — Львів, Просвіта, 1998.