Що ж таке інфляція? Кажучи дуже спрощено, це зростання цін на товари (зрештою, так вираховують найвідоміший показник), тобто споживча інфляція. Незалежно від причин здорожчання, висока інфляція завжди б’є по добробуту країни: населенню, підприємцях і економіці загалом. Радіти може (та й то недовго) уряд, позаяк автоматично збільшуються податкові надходження, а крім того менш проблематичним стає погашення зобов’язань, наприклад облігацій. У довготерміновій перспективі — а після майже півтора року стрімкого росту інфляції вона вимальовується — владі доводиться вживати якихось заходів, тим більше, що 2023 року в Польщі відбудуться парламентські вибори.
Інфляція сама по собі не становить великої проблеми за умови, що вона низька. Постійне незначне зростання цін автоматично означає збільшення доходів компаній, а отже, — готовність інвестувати, що передбачає, зокрема, зростання зайнятості. У лютому 2023 року інфляція в Польщі становила 18,4 % порівняно з лютим 2022 року (за підрахунками Головного статистичного управління у Варшаві) або ж 17,2 % (за даними Євростату). А це означає, що всього за рік вартість середньостатистичного споживчого кошика зросла на 18 %. Однак, якщо поглянути на попередні роки, то в порівнянні з лютим 2020-го польський споживач платить на 31 % більше. Ці цифри лякають навіть тих, хто багато заробляє.
Ціна інфляції
Загальна інфляція не надто відбивається на кишені середньостатистичного жителя Польщі. Наведені вище цифри — середні показники, за допомогою яких Головне статистичне управління намагається приблизно відобразити щомісячні покупки поляків. Різні категорії товарів у цих середніх показниках мають різну цінову вагу. Наприклад, серед них такі товари, як побутова техніка чи електроніка, вугілля, квитки в театр, автомобілі — тобто товари й послуги, на які жителі Польщі не витрачають гроші щомісяця.
З інфляцією цін на продукти ситуація гірша: у лютому 2023 року вона становила 24 %, тоді як торік — 7,6 %, а 2021-го — 0,6 %.
Переважна більшість продуктів за рік дорожчає набагато швидше, ніж становить середній рівень інфляції. Зростання цін на понад 20 % або навіть 30 % позначилось на вартості борошна, хліба, м’яса, молочних продуктів, овочів і рису. Важко уявити більш потрібні для життя продукти.
Інфляція також впливає на вартість енергії та палива. У Польщі, де, незважаючи на поступове потепління клімату, зими зазвичай тривалі, витрати на опалення будинків становлять значну частину місячного бюджету багатьох родин. Зростання цін на паливо (основна рушійна сила інфляції) означає, що зростають і витрати на опалення будинку, ще більше обтяжуючи сімейні бюджети.
Крім того, інфляція може впливати й на інші аспекти життя, як-от охорону здоров’я, громадський транспорт, банківські послуги тощо. Усі ці наслідки інфляції можуть негативно впливати на повсякденне життя людей, особливо тих, чиї доходи низькі.
Наскільки все трагічно
Голова Національного банку Польщі Адам Ґлапінський часто зазначав, що інфляція не становить проблеми тоді, коли ціни зростають повільніше, ніж зарплата. Частково він має рацію, принаймні з точки зору споживачів. Наприклад, у січні 2023 року середньостатистичний поляк заробляв 7,3 тисячі злотих брутто, тоді як 2022-го — 6,2 тисячі. Тобто за рік доходи населення збільшилися на понад 10 %, а це означає, що вони перевищували інфляцію.
Ось тільки показник середньої зарплати — великий міф. У Польщі він ілюструє заробітки працівників компаній, де працює не менше ніж 10 осіб. Іншими словами, це близько третини всіх працівників. Набагато краще польську дійсність ілюструє медіана, тобто точка, в якій половина працевлаштованих заробляє менше, а інша половина — більше. На жаль, найновіші офіційні дані обмежуються лише жовтнем 2020 року — тоді медіана становила 4,7 тисячі злотих брутто, а середня зарплата — 5,7 тисячі. Зараз, за словами Каміля Соболєвського, головного економіста організації «Роботодавці Речі Посполитої», медіана може становити близько 5 тисяч злотих брутто.
Але є й інша статистика, за якою поляки, як би парадоксально це не звучало, живуть краще, ніж кілька років тому (на жаль, останні актуальні дані — за 2021 рік). Це частка середньомісячних доходів і витрат на одну людину. 2021 року пересічний поляк мав у своєму розпорядженні 2062 злоті, а витрачав приблизно 1316 злотих. 2015-го ці показники становили відповідно 1386 злотих і 1091 злотий. Тобто тоді витрати складали близько 80 % від доходу, а 2021 року — майже 64 %. Це одна з причин, як багатьом жителям Польщі вдалося накопичити чималі заощадження. Однак є проблема — інфляція поглинає ці заощадження і додатково знижує реальну купівельну спроможність, тобто частка витрат збільшується в порівнянні з доходами.
Простіше кажучи, значний стрибок зростання добробуту поляків за останні кілька років руйнується на наших очах.
Висока інфляція навіть у середньостроковій перспективі фактично повертає поляків у те фінансове становище, в якому вони перебували кілька років тому, але ситуація поки що не критична. Звісно, якщо йдеться про «середньостатистичного» поляка, бо якщо поглянути на групи з дуже низькими доходами, то проблеми є. Наприклад, 2021 року пенсіонери витрачали майже 70 % своїх доходів, а ті, хто отримує соцдопомогу, — майже 80 %. Можна перевірити, як за два роки змінилося їхнє становище. Середня пенсія 2022-го зросла на 7 %, а 2023-го — на 14 %. За цей час ціни на продукти (які становлять понад 30 % витрат пенсіонерів, і 26 % середньостатистичних поляків) зросли більш ніж на 30 %, а ціни на енергоносії (20 % витрат пенсіонерів) на запаморочливі 40 %.
По кому вдаряє інфляція
Відповідь на це запитання міститься вище. Якщо ціни ростуть зі швидкістю кілька десятків відсотків на рік, то утримати рівень життя можуть лише ті, чия зарплата теж зростає на ці кілька десятків відсотків на рік. Наразі таких людей не багато, навіть у легендарній сфері IT в останні місяці почали звільняти працівників. Якщо доходи не збільшуються, то можна зменшити витрати. Багаті люди вже так роблять. Знижуються продажі предметів розкоші, знижується потік відвідувань кав’ярень і ресторанів, зменшуються об’єми продажів дорогої побутової техніки.
Що ж робити менш забезпеченим людям, якщо для 20 % найбідніших жителів Польщі витрати на їжу, щоденні потреби та енергоносії (наприклад, газ, вугілля) становлять майже 50 % витрат? Чи є в них можливість заощаджувати? Якщо так, то невелика — і вона от-от закінчиться.
Ба більше, 2021 року, коли інфляція становила лише кілька процентних пунктів, становище найбідніших прошарків відчутно погіршилось. 2022-го вона перевищила кільканадцять відсотків, що вже є потужним ударом по їхніх бюджетах.
Ситуацію найкраще ілюструє наведена нижче діаграма зі звіту Центрального статистичного управління. Це дані за 2021 рік, а сьогодні матеріальні умови для найбідніших прошарків суспільства значно гірші.
Важливо! Перша квінтильна Одна з 20-відсоткових груп населення, яку досліджують. група — 20 % найбідніших поляків. П’ята — 20 % найбагатших. Проміжними групами своєю чергою є поляки, що потрапили в інші групи по 20 %.
Що далі?
Загалом експерти вважають, що пік інфляції вже позаду.
Інфляція в лютому, як і очікувалося, підстрибнула до 18,4 % у річному вимірі. Психологічний бар’єр 20 % не досягнуто і, мабуть, це вже й не відбудеться. І все ж показники лютого — це найвище річне зростання цін із 1997 року. Все вказує на те, що пік позаду, проте причин для радості немає. У березні інфляція буде нижчою, але ціни й надалі зростатимуть, хоча не так різко, як упродовж минулого року. Поляки все ж відчують це на своїх гаманцях і банківських рахунках.
Темпи зростання цін у наступні квартали сповільняться. Найбільш відчутно це буде на початку, оскільки найсильніше на динаміку цін у річному масштабі вплинув шок, спричинений війною та минулорічним стрибком цін. За прогнозами Національного банку Польщі, наприкінці 2023 року інфляція вимірюватиметься однозначними числами, а до планового показника 2,5 % наблизиться менш ніж на один відсотковий пункт лише 2025 року.
Такої ж думки дотримуються і польські урядовці. Голова Національного банку Польщі Адам Ґлапінський на лютневій пресконференції заявив, що інфляція неодмінно піде на спад. Найбільш імовірним є сценарій, за яким у середині року вона становитиме «приблизно 10 %». Адам Ґлапінський також оприлюднив деякі результати внутрішніх досліджень Національного банку Польщі. На думку аналітиків, інфляція спаде нижче ніж 10 % наприкінці серпня – на початку вересня 2023 року, а в листопаді сягне 7,4 %.
Якщо все піде за планом, то наприкінці 2023 року Рада з монетарної політики почне знижувати процентні ставки.
Але чи все піде за планом? Звичайно, сьогодні це ворожіння на кавовій гущі. У січні 2022 року говорили те саме, але почалася повномасштабна війна, і саме вона (а точніше, шалений ріст цін на енергоносії та паливо внаслідок введених проти Росії санкцій та різке падіння економічного виробництва продуктових товарів у нашого сусіда) головним чином відповідає за високу інфляцію – і не лише в Польщі (наприклад, у лютому 2023 року інфляція в усьому Європейському Союзі становила майже 10 %, а в Угорщині – майже 26 %). Прогнози Національного банку Польщі також не варто сприймати як достеменні – протягом багатьох кварталів вони суттєво розходяться з реальними показниками інфляції.
Інші експерти не такі оптимістичні. Наприклад, американська рейтингова компанія Fitch очікує, що інфляція в Польщі впаде до 10,5 %, але лише наприкінці цього року.
Висока інфляція з’їдає реальні доходи і знижує споживання. Крім того, зростання кредитування домогосподарств істотно сповільнюється (іпотечне та споживче кредитування) і рік у рік демонструє негативну динаміку.
Буде гірше, тим більше, що незабаром почне зростати безробіття. Це стане важким випробуванням і для поляків, і для іноземців, які приїхали до Польщі. За спрощеними процедурами в країні працевлаштувалося близько 800 тисяч українців, переважно на низькооплачувані роботи. Саме вони становлять групу, яка найбільше страждає від інфляції, хоча, можливо, ще не усвідомлює цього. Але незабаром усвідомить.
Переклала Ірена Шевченко
