Зоряна Вареня: Російська пропаганда активно використовує дезінформацію та маніпуляції. Чи піддається Польща російським впливам?
Каміль Басай: Говорячи про російську пропаганду, я матиму на увазі суто інформацію, поширювану польською мовою. Спочатку маніпулятивні повідомлення розповсюджуються російськими пропагандистами в соціальних мережах, зокрема фейсбуці, твіттері (зараз Х), телеграмі. Потім їх підхоплюють підконтрольні Росії сайти (наприклад мережа Kombat, Lenta, RIA Novosti, TASS.com тощо) і максимально тиражують. Згодом інформація поширюється через альтернативні канали: форуми, блоги, приватні групи.
Каміль Басай на конференції про російську пропаганду. Фото: Олександр Щерба / Фонд Stand With UkraineВпродовж усього періоду незалежності України Росія активно вела пропагандистські кампанії, спрямовані на підрив польсько-української співпраці на соціальному, військовому, політичному та економічному рівнях. У російському наративі Україна поставала як нестабільна, корумпована, нездатна самостійно розвиватися, «недодержава» без власної ідентичності, яка потребує допомоги та підтримки. І, звісно, роль її «опікунки» мала відігравати Росія. Так само сьогодні вона позиціонує себе як «опікунка» країн Близького Сходу, зокрема Єгипту, Лівану, Іраку, де здійснює свої операції впливу.
Після Майдану весь пропагандистський апарат Росії був націлений на виправдання анексії Криму та російсько-української війни на Донбасі. Той чималий арсенал наративів та дезінформації, які РФ накопичувала з 2014 року, вона з новою силою застосувала 2022-го.
ЗВ: Російська пропаганда підлаштовується під особливості кожної країни. Якими темами вона маніпулює в Польщі?
КБ: Росіяни досліджують суспільні настрої в Польщі й підганяють під них свої інформаційні кампанії. Вони не мають можливості проводити класичні соцопитування, тому моніторять соцмережі, форуми, сайти тощо — вивчають, що саме породжує спори у польському суспільстві. Тож вони мають повну картину вразливості поляків, на основі якої коригують подальші пропагандистські атаки.
Останнім часом російська пропаганда намагається не лише дискредитувати Україну в очах Польщі, а й залякати держави, які виступають проти РФ. Наприклад, поширює таку думку: підтримка Польщею обороноздатності України провокує РФ, а отже, ставить під загрозу безпеку самих поляків. Тут російська пропаганда маніпулює історичними травмами Польщі, яка неодноразово страждала від Росії.
Часто росіяни закидують свою наративи під «чужим прапором». Скажімо, багато дезінформації надходило від проросійських середовищ з Італії, наприклад, буцімто Захід, зокрема Польща, підтримуючи Україну, сам наражається на війну з Росією. Наголошувалося, що Польща роззброєна і не здатна захистити себе. Ці «італійські» наративи дуже швидко просочилися в польське інформаційне середовище.
Росіяни часто поширюють фрагменти відео з допитів психологічно зламаних українських полонених, які (авжеж під примусом) називають помилкою те, що воювали, й закликають українців здатись. Для захисників на фронті це мало стати меседжем, буцімто опір і продовження боротьби безглузді, а для Заходу — що Україна війну програла, тож немає сенсу марнувати час і гроші на підтримку українських військ.
Ще одна тактика російської пропаганди: фальсифікувати докази своєї дезінформації. Наприклад коли українська сторона оприлюднювала відео, на яких видно скоєні росіянами воєнні злочини, це викликало широкий резонанс у світі. Тоді ж росіяни похапцем вдягали українських полонених у російську військову форму, на камеру розстрілювали їх просто серед дороги і потім звинувачували у цьому Збройні Сили України.
ЗВ: Останнім часом ставлення поляків до українських біженців погіршилося. Як на це вплинули росіяни?
КБ: В останні роки Росія намагається поглибити антагонізми між поляками та українцями, маніпулюючи негативним образом українського біженця. Простий приклад: якщо в барі бійка, в якій задіяний українець, то в розповсюджуваних росіянами інформприводах акцент буде на українській національності одного з учасників. Тут пропагандисти беруть за основу реальну подію, а не просто вигадують неправду. Відповідно спростувати таку інформацію значно складніше.
Росіяни намагаються представити українців у негативному світлі, розбити їхній образ беззаперечних жертв. Вони поширюють дезінформацію про те, що українці торгують зброєю, органами, продають жінок у сексуальне рабство. Росіяни намагаються створити ілюзію, що українці — далеко не святі, далеко не безневинні жертви війни. Дуже часто ця дезінформація покликана заглушити в польському інформпросторі новини про масштабні російські воєнні злочини в Україні, наприклад, викрадення дітей з окупованих територій.
А ще росіяни зображують українців лінивими та меркантильними людьми, які в Польщі лише паразитують на добробуті поляків, зловживаючи соціальною допомогою. Російська пропаганда поширює фотоколажі, де на тлі розкішних автівок з українськими номерами стоять черги за допомогою для біженців, — мовляв, дивіться, які ті українці жадібні.
Також російські пропагандисти поширювали чутки, буцімто українські діти, які навчаються в польських школах, приносять на уроки алкоголь і наркотики. А те, що дедалі більше польських школярів курить, — наслідок негативного впливу українських дітей. Ось вам приклад того, як довкола правдивих фактів (поширення шкідливих звичок серед підлітків) можна вибудовувати маніпулятивний контекст.
Просувається наратив, нібито українці становлять загрозу для польської системи соціального забезпечення і загалом економіки.
Класичним методом психологічних операцій також є використання історичної травми, зокрема пов’язаної з Волинським злочином.
ЗВ: Як саме російська пропаганда маніпулює історичними темами?
КБ: Новий етап цих маніпуляцій розпочався в лютому 2022 року. Раніше головною темою був геноцид на Донбасі, зокрема вбивства українцями дітей. Однак в останні роки російська пропаганда почала використовувати, зокрема, польські цифрові архіви: вона бере справжні фотографії й історичні матеріали, наприклад, які стосуються Волинського злочину, й викладає їх в інтернеті, вибірково підбираючи під них факти й акцентуючи на найжорстокіших діях українців у стосунку до поляків, — аби створити напругу в суспільстві.
ЗВ: Одна з причин погіршення польсько-українських відносин — зернова криза 2023 року. Польські фермери блокували в’їзд українських фур зі збіжжям. На плакатах польських протестувальників були й проросійські гасла, наприклад: «Путіне, наведи лад з Україною, Брюсселем і нашою владою». Чи можна вважати, що акція польських аграріїв на польсько-українському кордоні, — російська операція?
КБ: Не все так просто. Причини значно складніші. Загостренню цієї кризи сприяла також відсутність швидкої і зрозумілою комунікації, роз’яснень того, що відбувається, з боку політиків. Однак, російський вплив був очевидний: на місці були заслані російськими ЗМІ козачки, які вступали з аграріями в розмови, провокували їх. Згодом, даючи коментарі польським ЗМІ, протестувальники використовували нав’язані козачками аргументи. Так російські наративи перетікали в польський інформпростір.
Історію із блокуванням збіжжя росіяни активно використовували у своїй пропаганді як проти українців, так і проти поляків. Картинки й відео із розсипаним зерном (а саме вони викликало найбільше емоцій) швидко потрапляли в телеграм-канали, які зазвичай тиражують російську пропаганду.
Протест перевізників на кордоні. Фото: Аттіла Хусейнов / Forum ЗВ: Але ж телеграм у Польщі не є популярний — більшість віддає перевагу вацапу чи фейсбуку.
КБ: Попри низьку популярність телеграму російська пропаганда через нього проникає в польськомовний інформаційний простір: спершу публікує на ньому відповідний контент, а потім розповсюджує його в інших, популярніших мережах. Також на основі матеріалів із польських телеграм-каналів створюються статті на контрольованих Росією порталах, як-от Lenta, RIA Novosti, TASS.com, у мережі сайтів Kombat. Також існують сайти, в доменах яких є різні конфігурації слово pravda — саме так, написаного через v, а не властивого тут польського w.
Хоча, звісно російська пропаганда в Польщі розповсюджується не тільки через телеграм, а й через твіттер, фейсбук тощо.
ЗВ: Досить поширені російські наративи, які на перший погляд можуть здатися жартівливими, наприклад, що українки відбирають у польок чоловіків.
КБ: У вацапі навіть є окремі спільноти, у яких розповідають історії поляків, які зустріли працьовитих, красивих українок, закохалися і заради них покинули своїх польських дружин. Тут попрацювала російська пропаганда. Цікаво, що вона не просто поширює дезінформацію про те, що українки масово руйнують польські шлюби, а розповідає історії реальних чоловіків, які покинули польок заради українок, або ж історії польок, розбитих через зраду чоловіків із українками. Пропаганда тут маніпулює дуже конкретними кейсами, а це дає набагато більший результат.
Важко довести, хто саме стоїть за поширенням дезінформації про загрозу польським сім’ям з боку українок. Лише в окремих випадках стопроцентово можна говорити, що ми маємо справу з фейком: коли виявляється, що людини, яка розповідає конкретну історію, не існує.
Дуже важливо виявляти такі методи російської пропаганди і попереджати про них суспільство, щоб люди не потрапили під вплив фейкових історій, адже так створюються стереотипи і наростає напруга у суспільстві.
ЗВ: Існує думка, що історична пам’ять поляків є свого роду імунітетом проти російських впливів.
КБ: Поляки дуже чутливі до загрози з боку Росії, і ця чутливість зумовлена історичними травмами, які передаються з покоління в покоління, пам’яттю про численні злочини, скоєні росіянами проти поляків. Та це аж ніяк не означає, що поляки стійкі до інформаційно-психологічних операцій РФ.
Простий приклад: росіяни використовували інформацію про обстріл Запорізької АЕС, аби посіяти паніку в Європі, мовляв, з території України насувається радіоактивна хмара. Так російська пропаганда грає на емоціях, зокрема страху і тривозі. Навіть фейкова подія, якою маніпулює російська пропаганда, може викликати конкретну і дуже сильну емоційну реакцію.
ЗВ: Як у Польщі борються з російською пропагандою?
КБ: Сьогодні передусім потрібно підвищити рівень усвідомлення масштабу загрози пропаганди — його мають добре розуміти і академічні кола, і політичні та державні структури. Багато хто вважає, що пропаганда — це просто неправдива інформація, fake news. Насправді це складна, багатовимірна психологічна операція впливу.
Проблема в тому, що навіть політики часто вважають, нібито суспільство повинне саме виловлювати пропаганду у морі меседжів, тобто не сприймають її як серйозну загрозу. Я з цим не погоджуюсь. Такий підхід є своєрідним виправданням тому, щоб не боротися з пропагандою, що, безумовно, вимагає великих зусиль.
Тактика Заходу, зокрема Польщі, в боротьбі з російською пропагандою полягає передусім у спростуванні неправдивої інформації. А це не завжди ефективно. Той, хто проводить інформаційну атаку, має перевагу: він контролює форму подачі інформації, обирає, яку суспільну групу вражати, на які емоції тиснути. А той, хто спростовує фейки, може лише довести хибність фактів.
Наприклад, 2016 року Росія опублікувала сфальсифіковані висловлювання польських генералів, які начебто хотіли підірвати польсько-американські відносини на тлі саміту НАТО у Варшаві. Наприклад, генерал Марек Томашицький буцімто сказав, що Альянс — пережиток минулого, що це лише інструмент американської політики у світі, що в його структурі дуже багато проблем. П’ять років потому ми перевірили, чи ці висловлювання все ще обговорюються в Америці. З’ясувалося, що так. Люди досі про них дискутують, не знаючи, що це фальшивка, хоч Польща давно спростувала ці фейкові тези.
Ми повинні виявляти підміну понять і контекстів, провокації, а ще відстежувати загрози й попереджати про них, проводити розслідування. Усе інше — не має потенціалу для ефективної боротьби з російськими операціями і є лише замовчуванням реальної проблеми.
ЗВ: Як російська пропаганда намагається впливати на українців у Польщі?
КМ: Почну з найпростіших прикладів, зокрема пов’язаних із гуманітарною допомогою. Російська пропаганда в телеграмі поширювала чутки, нібито польські харчові пайки, які роздавали українцям, були прострочені. Те саме з аптечками для військових: мовляв, поляки передавали отруєні препарати, які спричинювали хвороби на фронті. Паралельно російська сторона просувала думку, що Польща навмисне труїть українську армію, аби полегшити собі захоплення західних областей України. А численні статті ще й аргументовували такі наративи. Це класичний приклад того, як російська пропаганда використовує причинно-наслідкові зв’язки.
Пропагандисти також просувають інформацію, нібито військова техніка, зброя, амуніція, яку Польща передає Україні, — пошкоджена або несправна, і що вона потрапляє на фронт через корумповані схеми чи контрабанду. При цьому росіяни дуже наголошують на значимості своїх інфоприводів, мовляв, ми розповідаємо про те, чого ви не почуєте в офіційних ЗМІ.
Такі маніпулятивні атаки не завжди ефективні, проте вони безперервні.
ЗВ: Україна та Польща співпрацюють у боротьбі з російською пропагандою?
КБ: Ми обмінюємося інформацією на різних рівнях, зокрема через міністерства та громадські організації. Намагаємось разом протидіяти росіянам. Наприклад, на початку повномасштабного вторгнення ми спільно ідентифікували фальшиві документи та компромати, за допомогою яких росіяни планували провокувати конфлікти між поляками та українцями. Вони хотіли дискредитувати окремих польських та українських діячів, а ще запустити широку дезінформаційну кампанію з фейками про плани Польщі ввести війська в Україну.
Ключове завдання у таких випадках — розпізнати та вчасно передати громадськості інформацію про маніпуляції, перш ніж вони розгорнуться на повну силу.
ЗВ: Ви багато років аналізуєте російську пропаганду. Які методи росіян, на вашу думку, найбільш ефективні?
КБ: Методи відволікання уваги. Коли трапляється якась незручна для росіян подія, вони висувають 8-12 версій того, що трапилось. На перший погляд, це непрофесійно і суперечливо. Але саме так і діє психологічна тактика дезорієнтації. В людини, яка стикається з десятками різних версій події, зникає бажання з’ясовувати правду. Крім того, тактика багатьох версій ще й дає змогу пропагандистам з’ясувати, котра з них найбільш ефективна.
Коли росіяни обстріляли залізничний вокзал у Краматорську, їхня пропаганда створила різні версії того, що трапилося. За однією з них, аргументованою проросійськими «експертами», це була українська провокація. За іншою версією, обстріл вокзалу — операція західних спецслужб: мовляв, вони хотіли звинуватити і дискредитувати Росію. Третя версія: це теракт, здійснений українськими націоналістами, буцімто так одні українці карають інших українців за те, що ті виступають проти війни з Росією.
Схожим чином російська пропаганда маніпулювала новиною про обстріл драматичного театру в Маріуполі, де ховалися жінки та діти. Пропагандисти намагалися довести: людей там не було, в підвалах зберігалася зброя. За іншими версіями, театр обстріляли ЗСУ або ж це була провокація західних спецслужб, зокрема британських й американських.
Росіяни оперативно реагують на прогалини у інформаційному просторі, заповнюючи їх своїми наративами й версіями тих чи інших подій. Скажімо, якщо немає інформації про викрадення українських дітей і їхню подальшу долю, Росія заповнює цей вакуум фальшивими звітами про порушення прав дітей в Україні й розповідями про порятунок дітей із окупованих територій. У цьому випадку Україна повинна оперативно реагувати та доносити правду про події, не даючи Росії можливості перехопити ініціативу.
ЗВ: Російську пропаганду можна подолати?
КБ: Думаю, так, але для цього необхідно змінити розуміння самого поняття російської пропаганди. Я прихильник тези, що російські пропагандистські дії насправді є інформаційно-психологічною військовою операцією, яка здійснюється в цивільному просторі. Відповідно ми повинні унеможливлювати такі дії, наприклад, обмежуючи проросійські інтернет-ресурси, а не тільки відстежуючи пропаганду й спростовуючи фейки.
Перекладачка Зоряна Вареня, редакторка Наталя Ткачик
