«Еніґма». Джерело: Flickr

«Еніґма». Джерело: Flickr

«Еніґма». Тріумф польських криптографів

26 листопада 2021
Ідеї

Як поляки дешифрували німецький код.

Зрозуміти один із найбільших польських здобутків Другої світової війни так само складно , як рахувати в голові. Для видатних математиків — заіграшки, але для звичайної людини — це залізобетон, залитий ртуттю. Коротко кажучи, завдяки тому, що поляки розшифрували німецьку машину «Еніґма», під час війни Великобританія знала зміст найсекретніших гітлерівських депеш.

«Еніґму» розробив німецький інженер Артур Шербіус , який модифікував попередню конструкцію голландця Гуґо Коха. Патент він отримав 1918 року. Уперше машину представили 1923-го на конгресі Міжнародного поштового союзу. Вона важила 50 кілограмів і підходила лише для стаціонарного використання. Хоча «Еніґма» була шифрувальною машиною, вона потрапила у масовий продаж: прилад продавали для шифрування кореспонденції між великими торговельними фірмами. Однак 1925 року «Еніґму» купила німецька армія, її частково переробили, завдяки чому гітлерівці згодом зберігали свою військову кореспонденцію в повній таємниці. Принаймні так вони думали.

«Еніґма». Джерело: Flickr

У січні 1929 року польська розвідка таємно задокументувала вигляд «Еніґми» , яку помилково відправили до Варшави у німецьку торговельну фірму. Пізніше, заплутуючи сліди, вдалося купити через підставних людей цивільну модель машини.

Німці сподівалися , що якщо й упустять якийсь екземпляр військової версії «Еніґми», то супротивник зможе відчитати лише ті депеші, що були надіслані у період дії актуального ключа. Тому його часто змінювали.

Щоб розшифрувати кореспонденцію , недостатньо було знати саму конструкцію машини. Для цього ще доводилося розгадувати, яким чином німці регулярно змінюють код.

Тобто як вони переставляють шифрувальні барабанчики — знову ж кажучи максимально спрощено.

Над розшифруванням «Еніґми» працювали найняті польською розвідкою математики та криптографи Мар’ян Реєвський , Єжи Ружицький та Генрик Зиґальський. Вони підтвердили припущення, що воєнна модель «Еніґми» набагато складніша від цивільної, з додатковими внутрішніми з’єднаннями барабанчиків та електричними штекерами. Кількість комбінацій шифру зросла до неймовірних розмірів.

Мар’ян Реєвський , Єжи Ружицький та Генрик Зиґальський. Джерело: Вікімедіа

На початку 1930-х років французька розвідка здобула частину документації кодів , які використовували німці. Але для французів ці знання не мали великої вартості, бо вони мало що знали про саму «Еніґму». Здобуті дані передали полякам.

31 грудня 1932 року Мар’ян Реєвський уперше розшифрував німецьку депешу. Поляки вже розгадали принцип роботи машини , проте вперто продовжували шукати спосіб зламати коди, які німці регулярно змінювали.

Мар’яну Реєвському спало на думку побудувати шість поєднаних між собою «Еніґм» , які б працювали одночасно. Завдяки цьому приладу — названому бомбою Реєвського — вдалося зламати німецький код. Допомогли тут і так звані аркуші Зиґальського — перфоровані картки паперу, виготовлені на основі математичної теорії перестановки.

Однак із часом німці ускладнили «Еніґму» , додавши додаткові ротори шифрування. Щоб справитися з цим, треба було побудувати бомбу Реєвського з 60 з’єднаних «Еніґм». Це, звичайно ж, перевищувало фінансові можливості польської розвідки.

Тоді вирішили передати всі дані союзникам.

25 липня 1939 року в Пирах під Варшавою польські криптографи віддали британським та французьким делегаціям копію «Еніґми» і пояснили принцип її роботи.
Алан Тюрінг. Джерело: Вікіпедія

У Великобританії над «Еніґмою» почав працювати геній математики Алан Тюрінг. У Блетчлі-Парку на основі винаходів поляків він розробив власний метод злому шифру «Еніґми».

Коли німці напали на Францію , поляки, працюючи в паризькому штабі французької розвідки під кодовою назвою «Бруно», з 22 травня по 14 червня 1940 року опрацювали 3000 німецьких депеш. Французи, однак, применшували цю інформацію.

Мар’ян Реєвський зазначав у своїх спогадах , що для французького штабу найціннішими в розшифрованих телеграмах були відомості про місцезнаходження... французьких, себто власних підрозділів.

Військові проігнорували , зокрема, отриману 26 травня інформацію про заплановані нальоти на французькі автозаводи. А напади відбулися точно згідно з наказами в розшифрованих депешах.

Завдяки «Еніґмі» англійці відчитували повідомлення ще до нападу Німеччини на острови. Не всі , звісно, бо тоді перехоплювали безліч депеш. Але деякі суттєво вплинули на хід запланованого вторгнення у Великобританію.

5 червня 1940 року в розшифрованому повідомленні «Еніґми» відчитали інформацію про те , що німці працюють над радіосистемою, яка даватиме змогу наводити бомби на ціль уночі. Водночас у збитих літаках Люфтваффе знайшли фрагменти випробуваних німцями пристроїв. Завдяки, зокрема, роботі дешифрувальників британці винайшли метод глушіння німецьких радіохвиль. Чергові телеграми, в яких німці повідомляли позиції своїх радіомаяків, дозволили передбачити, де наступного дня відбудуться рейди. В результаті цього німецька система наведення бомб стала неефективною.

23 червня в перехопленому «Еніґмою» повідомленні британці вперше дізналися , що планується бомбардування Великобританії. 6 липня розшифрували дані про німецькі війська — 1250 бомбардувальників, які мають 1800 тонн бомб. Це була посутня і навіть втішна інформація, позаяк англійці раніше розрахували, що німецькі війська атакуватимуть з 2500 бомбардувальниками і 500 тоннами бомб.

Розшифрування завдяки «Еніґмі» було важливою справою , але не менш суттєвим було вдосконалення британських радарів, які все ефективніше відстежували німецькі нічні бомбардувальники. Робота криптологів — вагомий, але, очевидно, не єдиний елемент технологічної битви за Британію.

Історія «Еніґми» — це історія не тільки польського тріумфу , але й комплексної союзницької праці. Багато років можна було почути, буцім британці забули заслуги поляків і приписали собі розшифрування «Еніґми». Це добре вписувалося в історію про те, як Захід після війни зрадив Польщу. Я навіть чув, що на лондонській виставці, присвяченій Другій світовій війні, в написі під «Еніґмою» згадуються тільки британські криптографи — як ті, хто зламав її шифр.

Колись я відвідав цю експозицію. Під «Еніґмою» були чітко перелічені поляки. Хоча визнаю: «Еніґма» не займала центральне місце в музеї , стояла в одному із залів, як чимало інших важливих воєнних експонатів. Можливо, саме тому в польській душі засіла скалка. А ще річ у приписуванні собі більшої ролі, ніж було насправді.

Ще кільканадцять років тому поляки вірили (а багато хто і досі так вважає) , що під час війни Польща мала четверту за величиною армію в світі! Буцім ми випередили якусь із країн великої четвірки — Радянський Союз, США, Великобританію або Францію. А якщо вірити польській народній легенді про те, що польський солдат воював на всіх фронтах Другої світової війни, то позаду залишилася й китайська армія.

Усі ці розрахунки — звісно , не більше ніж статистика. І ніяк не применшуючи жертв польських солдатів на заході й на сході, а також в польському антигітлерівському підпіллі — можливо, найбільший польський вклад у перемогу над німцями зробила саме трійка польських криптографів. Хоча не вони самі виграли війну.

Переклала Ірена Шевченко

Пйотр Ліпінський profile picture

Пйотр Ліпінський

Всі тексти автора

Читайте також