Гаманець. Фото: Рафал Кузма / Forum

Гаманець. Фото: Рафал Кузма / Forum

Про те, чи чекати зниження цін, зростання зарплат і якими будуть рахунки за комунальні послуги.

У жовтні 2023 року Головне статистичне управління Польщі оприлюднило низку економічних показників , які засвідчують, що найгірші часи в економіці країни вже минули. За попередніми оцінками експертів, у третьому кварталі цього року економічне зростання може становити від 0,3 до 0,6 %. Проте офіційні дані оприлюднять за кілька тижнів.

Нагадаємо , що в другому кварталі 2023 року польська економіка скоротилася на 0,6 % порівняно з минулим роком, а в першому — на 0,3 %. Сприятливі дані за третій квартал не тільки означають переломний момент у польській економічній ситуації, але й обнадіюють у тому, що 2023 рік може закінчитися не так погано, як донедавна вважали.

Причини зростання

Покращенню польської економіки передусім сприяла стабілізація міжнародної ситуації. Війна РФ проти України більше не б’є по економіці інших європейських держав так , як рік тому. Ба більше, ризик енергетичної кризи практично дорівнює нулю — рік тому існувала реальна загроза нестачі газу і вугілля. Ціни на пальне справді різко зросли з 2020 року, але за цей час бізнес адаптувався до нових умов. Подібна ситуація і з доступом до сировини (знайдено альтернативні джерела) або з наслідками приїзду українців (наприклад, збільшений попит на продукти — вже не «сюрприз», а «норма»).

Пошук виходу із кризи , в якій польська економіка перебувала з кінця 2021 року, став серйозною проблемою. Наприклад, зростання інфляції та пов’язане з нею значне збільшення витрат підприємців знижували їхню готовність інвестувати. Проблеми з пошуком працівників та суттєві зміни в законодавстві призвели до небажання ризикувати й розвиватися. Початок повномасштабної війни РФ проти України 2022 року (ще один гальмівний фактор) і різке падіння споживчих настроїв також сприяли посиленню кризи.

Мешканці Польщі обмежували свої покупки , відповідно компанії реалізували менше товарів і, як наслідок, звільняли працівників або не підвищували зарплати (при майже 20-відсотковій інфляції це означало погіршення фінансового становища працівників), що змушувало людей ще більше заощаджувати — і коло замикалося. Схоже, зараз ми з нього виходимо: впевнено зростає будівельне виробництво (зокрема, завдяки активізації на ринку житла), стабілізується роздрібна торгівля. На жаль, для простих громадян це (наразі) мало що змінює.

Що дає зростання економіки

Зростання ВВП — важливий , але не єдиний показник оцінки добробуту мешканців Польщі. Це насамперед інструмент вимірювання загальної ефективності економіки, але, щоб зрозуміти механізми впливу ВВП на життя громадян країни, його необхідно розглядати в контексті та аналізувати разом з іншими показниками.

Наприклад , зростання ВВП впливає, зокрема, на збільшення доходів державного бюджету. Таким чином в держави з’являються гроші для інвестицій (наприклад, у будівництво автомагістралей), що своєю чергою сприяє зростанню прибутків компаній, а отже — збільшенню зайнятості та попиту на обладнання і сировину. Так працює цей механізм. Проте вищі надходження до держбюджету можна спрямувати і на інші цілі: наприклад, на купівлю танків за кордоном або поглинання приватних компаній. Тоді вплив на рівень життя населення буде мінімальним.

Зростання ВВП може вплинути на рівень життя громадян , якщо воно супроводжується збільшенням доходу населення. Проте одне лише зростання ВВП не гарантує рівномірного розподілу доходів між громадянами. Якщо нерівність у доходах зростає разом із ВВП, це ще не означає, що життя більшості людей покращується. Тому нам потрібні ще й інші показники.

Наприклад , коефіцієнт Джині визначає нерівність доходів населення: при його нульовому значенні всі мають абсолютно рівний дохід, а одиниця означає крайню нерівність. У Польщі коефіцієнт Джині до 2017 року певним чином був пов’язаний зі зростанням ВВП. Він знизився з показника 0,345 у 2005 році до 0,298 у 2017-му, проте потім різко зріс і у 2021-му сягнув уже 0,319, незважаючи на високе економічне зростання у 2017–2021 роках.

Чому так відбувається? Економіст Бранко Міланович дослідив , що у 2019-2020 роках в 90 % населення Польщі доходи збільшилися на 2–4 %, у 1 % найбагатших вони зросли на 6 %, а в 10 % найбідніших — знизилися на 6 %.

Початок економічного зростання може означати посилення інфляційного тиску.

Теоретично в жовтні 2023-го річна інфляція становила «всього» 6 ,2 % (найнижчий показник за майже два роки), але ціни порівняно з попереднім місяцем знову почали рости.

Чи можливо , що економічне зростання позитивно вплине і на добробут пересічних жителів Польщі? Так, але в довготерміновій перспективі. Рівень безробіття залишається дуже низьким (близько 5,2 %), нові робочі місця дають змогу покращити якість життя лише в малих містах (де безробітними залишається більшість мешканців).

Заробітна плата зростатиме , але значно повільніше, ніж досі. Наприклад, середня зарплата брутто в першому кварталі 2023 року становила 7 100 злотих, а торік — 6 200 злотих. Безумовно, з січня 2024 року підвищать мінімальну зарплату — з нинішніх 3 600 злотих брутто до 4 242 злотих, а з липня 2024 року — до 4 300 злотих. Марно очікувати, що таке стрімке зростання буде можливим і надалі, принаймні в найближчі квартали. Утім при зниженні інфляції навіть невелике підвищення зарплати добре впливатиме на купівельну спроможність поляків.

Радіти зарано

Повернення до економічного зростання передусім означатиме покращення настроїв у економіці — як серед підприємців , так і серед найманих працівників. Перші в умовах повернення економічної кон’юнктури, будуть більш охоче інвестувати, що стане додатковим стимулом для розвитку економіки. Працівники, завдяки зниженню інфляції та появі більшої кількості вакансій, побачать, що їхні реальні доходи знову почнуть зростати. Тому вони охочіше витрачатимуть гроші. Це вже можна помітити, наприклад, у роздрібних продажах.

У другому кварталі падіння в річному обсязі становило 6 %. У третьому кварталі падіння склало 2 ,3 %. Це далеко не ідеальна ситуація, але потрібно враховувати, що кількість людей, які перебувають у Польщі, за минулий рік зменшилася — переважно за рахунок виїзду українців.

Справжні проблеми полягають геть в іншому. Інфляція падає , що мало б призвести до поступового зниження процентних ставок. Однак це залежить від Ради з кредитно-грошової політики, вирішальний голос в якій мають люди, пов’язані з партією «Право і справедливість». Найближчими тижнями, найімовірніше, відбудеться зміна правлячої сили після восьми років безперервного правління ПіС. Чи будуть об’єктивними рішення Ради з кредитно-грошової політики? Час покаже.

Ще одна важлива проблема — ціни на основні товари , такі як продукти, паливо та електроенергія. До кінця 2023 року в Польщі знижено ПДВ на товари харчування, кілька місяців тому встановлено суттєво нижчі ціни на паливо, а ціни на енергоносії значною мірою заморожені (за оцінками, вони мали б бути на 50–70 % вищими). Що буде далі з цими цінами, залежить, зокрема, від політики нового уряду. В перспективі їх підвищення може сильно вдарити по кишенях населення, що призведе до зменшення його доходів.

Та є й позитивні моменти. Все реальнішим стає розблокування грошей від ЄС у рамках так званого Національного плану відновлення економіки після пандемії — таким чином Польща кілька наступних років отримуватиме підтримку на суму до 180 мільярдів злотих.

Що це означає? У середині 2022 року заступник міністра Артур Собонь пояснював , що ці кошти дадуть змогу забезпечити зростання ВВП на 0,6 відсоткового пункту 2023 року і на 1 відсотковий пункт в наступні роки. Щоправда, поки що цих грошей немає, але, найімовірніше, незабаром вони з’являться.

Залишаються ще не вирішені питання , але головний висновок досить оптимістичний: криза залишилась позаду і далі ставатиме все краще.

Переклала Марія Шагурі

Цезарій Щепанський profile picture

Цезарій Щепанський

Всі тексти автора

Читайте також