Розповісти про те, що сьогодні відбувається в Польщі, — надзвичайно складне завдання. Ну як пояснити, що двоє колишніх міністрів і донедавна депутатів, Маріуш Камінський і Мацєй Вонсік, сховалися в президентському палаці, а поліція їх звідти витягла і відвезла до слідчого ізолятора у варшавській дільниці Ґрохув? Уже наступного дня їх перевели за межі столиці: Маріуша Камінського до в’язниці в Радомі, а Мацєя Вонсіка — до Остроленки. Та на цьому епопея не закінчилася.

Мацєй Вонсік і Маріуш Камінський. Джерело: FiPAK / Forum

Помилування «авансом»

Спочатку, однак, варто повернутися трохи у минуле, аби зрозуміти, з чого усе почалося. Уперше Камінський та Вонсік почули вирок до трьох років ув’язнення 2015 року. Вони отримали його за перевищення повноважень та організацію незаконної спеціальної операції 2007 року, тобто у часи коли були головою (Камінський) і заступником (Вонсік) Центрального антикорупційного комітету. На чолі цієї спеціальної служби, створеної для боротьби з хабарництвом, вони наказали провести операцію, яка мала на меті спровокувати тодішнього віце-прем’єра Анджея Лєппера взяти хабар. Річ у тім, що операція була замовлена незаконно, на основі провокації, а під час підготовки дійшло, серед іншого, до підробки документів. Однак Лєппер не дав себе спровокувати. У той час він був віце-прем’єром у коаліційному уряді з ПіС, тож ідея, ймовірно, полягала в тому, щоб чинити на нього якийсь тиск.

Ця справа увійшла в історію як так званий земельний скандал і призвела 2007 року до дострокових виборів й падіння уряду ПіС, а через чотири роки Анджей Лєппер, за нез’ясованих донині обставин, покінчив життя самогубством.

Через вісім років після скандалу Камінський та Вонсік почули свій вирок. Але тоді вони не потрапили до в’язниці, бо 2015 року Анджей Дуда переміг на президентських виборах. І відразу видав президентський акт про помилування, звільняючи однопартійців від кримінальної відповідальності. Та на момент винесення акту про помилування вирок суду першої інстанції ще не набув чинності. І це стало причиною дискусій навколо рішення президента, які тривають досі. Значна частина юридичної спільноти вважає недійсним помилування, видане «авансом». Історія Камінського та Вонсіка зупинилася під час правління ПіС. Камінський став міністром внутрішніх справ, а Вонсік — заступником міністра. Час у їхній справі рушив лише торік, коли партія ПіС після виборів не змогла сформувати більшість у Сеймі. Було сформовано новий коаліційний уряд з трьох блоків: «Громадянська коаліція», «Третій шлях» і «Нові ліві». 20 грудня 2023 року суд виніс ще один вирок у справі Камінського та Вонсіка: цього разу два роки ув’язнення.

Арешт у президентському палаці

В Україні досі пам’ятають сцени 2018 року, коли розшукуваний Міхеіл Саакашвілі спочатку перетнув польсько-український кордон, а потім тікав від поліції дахом будинку в Києві. Камінський і Вонсік, знаючи, що їх уже розшукує поліція, просто пішли до президентського палацу на переговори з Анджеєм Дудою. І, мабуть, довго би там переховувалися, але президент мав виїхати на заплановану раніше зустріч, яка відбувалася в іншому палаці — Бельведері.

Це стало причиною конфлікту з президентом Дудою: він хотів, аби було визнано його рішення 2015 року, коли він помилував своїх однопартійців ще до того, як вирок суду набув чинності. За логікою Дуди, помилувані у 2015 році Камінський і Вонсік просто не повинні сидіти у в’язниці. І все ж за рішенням суду їх заарештували, до того ж у президентському палаці.

Зрозуміло, президент також боявся, що йому доведеться відповідати за незаконне перше помилування, тобто за порушення закону.

Справа є не тільки конфліктом нового уряду з президентом. Вона також має правовий вимір, бо дійшло до поділу у Верховному Суді. Невдовзі після виголошення вироку Камінському та Вонсіку маршалок Сейму Шимон Головня визнав недійсними депутатські мандати обох засуджених. Обидві сторони звернулися до Верховного Суду, але до різних палат. Засуджені — до так званих призначених за часів правління ПіС нових суддів Надзвичайної контрольно-громадської палати, а Головня — до Палати праці та соціального страхування. Звісно, палати видали суперечливі висновки: перша — що засуджені не втрачали депутатського мандата, інша — що втратили. Конфлікт уже перекинувся в прокуратуру. Президент не погоджується на кадрові зміни в прокуратурі, які проводить уряд. Через це деякі прокурори не дослухаються до міністра юстиції та генпрокурора, хоча формально вони йому підпорядковані. Деякі з них не сприймають нових прокурорів, яких призначив міністр. Як і щодо судів, складається враження, що в Польщі є дві прокуратури: одна лояльна до старої, друга — до нової влади.

«Марш вільних поляків», організований опозиційною партією «Право і справедливість» на підтримку арештованих політиків Маріуша Камінського і Мацєя Вонсіка. Джерело: AA / ABACA / Forum

Правовий хаос: як з нього вийти

Через два дні після арешту обох депутатів, 11 січня, табір ПіС організував демонстрацію перед Сеймом. Щоправда, буквально за кілька годин до цього президент Дуда трохи випустив емоції. Він організував конференцію в президентському палаці, під час якої в присутності дружин ув’язнених депутатів оголосив про початок процедури помилування. Президент аргументував це тим, що дослухався до прохань дружин політиків і що дбає про здоров’я ув’язнених, бо спершу Камінський, а далі Вонсік у в’язниці оголосили були голодування.

Однак тепер процедура помилування відбуватиметься на основі Кримінального процесуального кодексу, а це не означає автоматичного звільнення з місць позбавлення волі, як було б при безпосередньому президентському помилуванні. Згоду має надати генпрокурор, тож процедури тривають. До моменту публікації цього тексту обидва політики залишалися у в’язниці.

Голова ПіС Ярослав Качинський на демонстрації назвав Камінського та Вонсіка героями та політв’язнями. Качинський також сказав традиційні слова про те, що Дональд Туск іде за Німеччиною і прагне знищити польську державність і віддати Польщу Берліну. Качинський закликав до подальших протестів на захист своїх засуджених колег (яких він назвав «товаришами по зброї») і проти уряду Туска. На пам’ятнику Армії Крайовій Збройні сили польського підпілля часів Другої світової війни.демонстранти висвітлювали проєкції портретів засуджених депутатів.

Ця аналогія між поляками, які борються з окупацією, та політиками, заарештованими за зловживання владою, була особливо критикованою і незрозумілою. Подібно до порівнянь засуджених політиків із політв’язнями Путіна (Алєксєя Навального) чи Лукашенка (Анджея Почобута), які поширюють прихильники ПіС у соціальних мережах. Однак серед прихильників ПіС це породжує новий міф. Качинському потрібен такий міф.

Навесні 2024 року в Польщі відбудуться вибори до місцевих органів влади, а потім вибори до Європарламенту. Наступного року будуть президентські вибори. До того часу ПіС намагатиметься використовувати своїх «мучеників» і атакувати правлячу коаліцію тими ж аргументами, які останніми роками використовувала опозиція ПіС, тобто що теперішня влада діє проти закону та руйнує верховенство права. Уряд Туска, у свою чергу, стверджуватиме, що він очищає країну від патології, запровадженої ПіС, і атакуватиме президента Дуду за підтримку опозиції з ПіСом на чолі. Співпраця уряду з президентом малюється у темних барвах.

15 січня Анджей Дуда зустрівся з Дональдом Туском. Президент і прем’єр-міністр мали говорити про запланований на 21 січня візит глави уряду до Києва, але їхню увагу в основному поглинув внутрішній конфлікт навколо Камінського і Вонсіка, спір навколо судів і прокуратури. Заяви після зустрічі свідчать, що прем’єр-міністр і президент не дійшли згоди. Анджей Дуда досі говорить про «беззаконня» щодо дій міністра юстиції.

Зустріч Анджея Дуди з прем’єр-міністром Дональдом Туском. Джерело: Канцелярія президента

Прем’єр-міністр Дональд Туск визнав, що не переконав президента і що найважливішим для нього є закон. Закон, який напередодні Дуда назвав «терором верховенства права». Проте Дональд Туск підтвердив, що співпрацюватиме з президентом у питаннях безпеки та зовнішньої політики, а також у відносинах з Україною. Принаймні це.

Переклала Ірена Шевченко