Давід Кубацький — третій найуспішніший стрибун в історії польського спорту. Більшого досягли хіба що Адам Малиш та Каміль Стох, у яких стільки медалей, що вистачило б не на одну команду. На відміну від них Кубацький збирав свої трофеї повільно, отримуючи нагороди за терпіння та титанічну працю.
Давід Кубацький, 2019. Джерело: ВікіпедіяТерпіння, безумовно, стає спортсмену в пригоді також, коли він збирає моделі літаків. Це його пристрасть, можливість зняти стрес. Вона, щоправда, теж пов’язана з польотами, але дає змогу відпочити від стрибків. Так само й родина — уже понад рік. Спортсмен став батьком, має дружину, осів, влаштував життя — як приватне, так і спортивне.
У польських стрибках із трампліна вважалося, що він, може, і не такий талановитий, як інші, зате невтомно працює, докладаючи максимуму зусиль. Крім того, в численних інтерв’ю Кабацького безліч разів звучало слово «робота». Якщо щось не виходило, він додавав, що потрібно «над цим попрацювати». Коли перемагав, наголошував: це результат тривалої роботи. І навіть стоячи на п’єдесталі повторював, що ще є над чим працювати.
Давід Кубацький народився 12 березня 1990 року. Уперше на п’єдестал Кубка світу він піднявся майже у 28-літньому віці, виборов золото, колу йому було 29, а невдовзі — за неймовірних обставин, про які за мить — здобув свою індивідуальну медаль. А 2022-го в Пекіні, коли вже здавалося, що сезон програно і якщо він чогось і досягне, то тільки командно, Кубацький виборов олімпійську бронзу.
Дивився, як виграють колеги
Давід Кубацький в юніорському віці не вирізнявся надзвичайними успіхами. Так, він уперше виступив на Кубку світу, коли ще не досяг вісімнадцяти, але не пройшов кваліфікації перед етапом у Закопаному 2008 року. Тренери давали йому всі шанси, він навіть проходив на етапи Кубка, але вже у другій серії стрибків не впорався. Перші кубкові очки спортсмен набрав лише на початку сезону 2012–2013. Тобто ще десять років тому важко було повірити, що він стане одним із найкращих польських стрибунів за всю історію.
Але Кубацький наполегливо тренувався, працював і крок за кроком наближався до вершини. 2013 року в складі збірної Польщі він виграв першу командну медаль чемпіонату світу. Через рік поїхав на Олімпіаду, але особливих успіхів не досягнув. Він досить добре стрибав, розвивався, однак погляди вболівальників були прикуті до його колег. 2017 року разом з ними Кубацький знову ввійшов у історію польського трампліна, адже їхні стрибки принесли їм титул чемпіонів світу в командному заліку. На той момент Каміль Стох уже міг похизуватися чималими досягненнями, Пйотр Жила встиг виграти Кубок світу і зійти на п’єдестал у Турнірі чотирьох трамплінів, Мацєй Кот теж мав дві перемоги у світовому кубку. А Кубацький жодного разу навіть не підіймався на п’єдестал.
Приклад для інших стрибунів
Його несамовита терплячість стала прикладом і для інших стрибунів. Як-от для 29-літнього австрійця Даніеля Губера, який у цьому сезоні врешті дочекався своєї першої перемоги.
Подивіться на Давіда Кубацького. Його кар’єра багато в чому нагадує мою: йому теж знадобився час, щоб почати вигравати. Зараз він показує стабільний рівень, постійно в лідерах, завжди в списках у боротьбі за медалі, виграв Турнір чотирьох трамплінів, став чемпіоном світу. Я багато чого можу у нього навчитися, спостерігаю за ним протягом сезону. Мені подобається його шлях розвитку, його мотивація до боротьби. Він ніколи не здавався.
Давід Кубацький став чемпіоном світу 2019 року за обставин, які ввійдуть в історію стрибків із трампліна. Після першого, невдалого стрибка Кубацький був 27-м, ледве пробився у фінальну серію. А в ній йому вдалося стрибнути напрочуд добре і вирватися вперед. Ніхто тоді не міг припустити, що все зміниться кардинальним чином: з кожною спробою суперників Кубацький підіймався у кваліфікації все вище. Під кінець погода страшенно зіпсувалася: ішов такий сильний сніг, що у стрибунів практично не залишалося шансів у боротьбі з Кубацьким. Навіть у фантастичного в тому сезоні японця Рьою Кобаясі.
Давід Кубацький на чемпіонаті світу, 2019. Джерело: ВікіпедіяПольща збожеволіла від радості, адже нічого схожого в стрибках з трампліна досі не було. З 27-го місця — на перше. Один із парадоксів у кар’єрі Кубацького. Перед Турніром чотирьох трамплінів 2019–2020 в Енґельберґу він не ввійшов до другої серії, маючи доволі посередній результат. Відтак приїхав до Оберстдорфу й зайняв третє місце. У Гарміш-Партенкірхені так само. Потім друге місце в Інсбруку і нарешті першість у Бішофсгофені. Так Давід Кубацький став третім поляком, який тріумфував у престижному Турнірі чотирьох трамплінів.
А якщо говорити про медалі, то він неодноразово ставав фаворитом змагань на меншому трампліні (на чемпіонаті світу та Олімпійських іграх спортсмени змагаються на звичайному та великому об’єктах). Він був на дуже хорошому рахунку перед Олімпіадою 2018 року, йому прогнозували ледь не першість, проте через потужний вітер спортсмен навіть не ввійшов у групу лідерів в індивідуальному заліку.
Цей сезон також був для Кубацького провальний. Адам Малиш, легенда польських стрибків, а нині ще й директор національної збірної, пропонував йому тренуватися і не їхати на змагання, бо це все одно не дасть бажаних результатів. Адже Кубацький жодного разу не потрапляв у десятку лідерів Кубка світу, а в загальній класифікації посідав дуже скромні позиції.
І все-таки! Свого часу Кубацький завоював золото Кубка світу, коли це було просто нереально, а тепер злетів за медаллю Олімпіади, коли на нього ніхто не розраховував. Завзятий спортсмен знову дав привід стежити за ним і брати з нього приклад.
«Це справді дивовижна історія»
Я завжди вірив у свої здібності й знав, що мушу вірити — якщо я наполегливо працюватиму, то перемоги врешті повернуться. У нас було кілька вдалих років, але цей сезон із самого початку пішов не так добре, як би того хотілося. Проте ми з колегами невтомно працювали з вірою в те, що успіхи й гарні стрибки повернуться. І, як на мене, кращого моменту для цих вдалих стрибків годі знайти: Олімпійські ігри. Це справді дивовижна історія.
Перед Олімпіадою на нього ніхто б не поставив. Як і багато років тому, всі говорили про Каміля Стоха і Пйотра Жилу. І вже не тому, що Давід Кубацький нічого не досягнув: просто він був не в формі. Але ці два найкращі стрибки в сезоні він зробив саме тоді, коли слід, використавши свій, імовірно, останній шанс виграти олімпійську медаль в індивідуальному заліку.
Переклала Ірена Шевченко
