Одна з ключових проблем, пов’язаних із Дональдом Трампом і його правлінням у США, полягає в тому, що він діє дуже несподівано і часто змінює щойно ухвалені рішення. Скажімо, наприкінці лютого Трамп наклав мита на товари з Канади та Мексики, однак тут же призупинив набрання ними чинності.
Схожа ситуація склалася і з митами, запровадженими на понад 180 країн у так званий день визволення, себто 2 квітня. Уже 9 квітня Дональд Трамп призупинив їхню дію на 90 днів. Проте не повністю, адже замість 20 % мита на товари з Євросоюзу становитимуть 10 %. А з 11 квітня мита на китайські товари зростуть до 145 % (тому що Китай наклав дзеркальні мита).
Загалом замороження Трампом дії мит спричинило ейфорію на біржах та призупинення податків на товари зі США, які у відповідь на дії американського президента запровадила Європейська комісія. Проте будь-якої миті все може змінитися, хоча Трамп і його адміністрація стверджують, що політика, покликана «припинити обкрадання американців усім світом», залишатиметься в силі.
Якщо Європейська комісія не досягне згоди зі США або ж Дональду Трампу знову спаде на думку нова «геніальна ідея», — мита, введені 2 квітня, можуть набрати чинності.
Що чекає на Польщу
Для країн Євросоюзу, зокрема Польщі, мита, введені 2 квітня, мали становити 20 %. З одним винятком — на продукцію автомобільної промисловості накладено 25-відсоткове мито.
Згідно з рапортом Польського економічного інституту «Потенційні наслідки для польської економіки змін у митній політиці адміністрації США», загальна вартість товарів, які Польща відправила в США 2024 року, становила 12,6 мільярда доларів, себто приблизно 3,3 % польського експорту. Загалом США — восьма країна за обсягами польського експорту. Поляки постачають в Америку передусім товари машинобудівної галузі, зокрема двигуни.
За оцінками Польського економічного інституту, експорт товарів до Сполучених Штатів 2023 року забезпечив 2,6 % польського ВВП і 3 % робочих місць. Йдеться не лише про прямий товарообіг: більшість польської продукції потрапляє в США опосередковано, через інші країни. Наприклад, двигуни автівок із виготовлених у Польщі компонентів збирають у Німеччині й Мексиці.
До Сполучених Штатів також експортують польські меблі (річна вартість перевищує 600 мільйонів доларів), електронне обладнання (понад мільярд доларів), а також медичну техніку й фотоапаратуру (також понад мільярд доларів). І на всі ці товари тепер накладені мита. Звісно, ці податки не означають припинення торгівлі, але вони призведуть до зменшення попиту на товари.
Польський економічний інститут прогнозує, що накладені на Євросоюз мита можуть також спричинити падіння польського ВВП приблизно на 0,3 %. На перший погляд, це не так уже й багато, але в грошовому еквіваленті 0,3 % ВВП Польщі — це близько 25 мільярда євро. Відносно нещодавно, після початку повномасштабної війни в Україні, польський ВВП уже знизився на 2-3 %.
Проблеми автомобільної промисловості
На тлі заяв президента США 8 квітня відбулася термінова зустріч представників автомобільної галузі Польщі з прем’єром Дональдом Туском. Автопромисловість — один із наріжних каменів польської економіки. Вона дає 8 % ВВП і забезпечує приблизно 200 тисяч робочих місць. Тільки 2024 року Польща експортувала до США запчастин до автомобілів на суму 650 мільйонів доларів.
Що ж чекає галузь після запровадження мит? За оцінками компанії Dun & Bradstreet (D&B), через мита Трампа польські виробники втратять близько 162 мільйони доларів. А 13 тисяч польських працівників можуть залишитися безробітними.
Звісно, ситуація вдарить по виробниках у всій Європі. Європейська комісія вже зробила перші кроки: 9 квітня оголосила про запровадження 25-відсоткових мит на товари з США, проте в Брюсселі продовжують розглядати й окреме оподаткування технологічних гігантів.
І все ж польські підприємці звертаються до уряду із проханням про підтримку. Проте поле маневрів влади обмежене: вона може хіба що поглибити співпрацю з Європейською комісією й ввести дотації для підприємців.
Багаторівнева проблема
Поки що важко передбачити, як глобальна торговельна війна вплине на товщину гаманців простих людей. Наслідки запровадження мит можуть виявитися довготерміновими і непередбачуваними. Наприклад, виробники, які втратять американський ринок збуту (тому що їхні товари стануть надто дорогі для місцевих споживачів), можливо, почнуть шукати нові ринки збуту, а це своєю чергою може призвести до зниження цін на їхні товари. Споживачам це буде на руку.
З іншого боку, під великим питанням опинився світовий ринок побутової техніки. Наприклад, пристрої iPhone (як і більшість товарів Apple) виробляють переважно в Азії. Через величезні мита ціна на них може різко стрибнути вгору. Тому цілком імовірно, що Apple перенесе виробництво назад до США, чого, зрештою, дуже хоче Дональд Трамп. Якщо справа до цього дійде, то, по-перше, «комусь» доведеться профінансувати такий масштабний переїзд (витрати будуть колосальні). По-друге, цей «хтось» повинен буде компенсувати значне підвищення виробничих витрат (адже робота пересічного американського працівника у США коштує більше, ніж китайського). А по-третє, «хтось» повинен буде оплачувати можливі мита у відповідь, які може запровадити Європейська комісія.
Упродовж майже сотні років світова економіка будувалася на принципах вільної торгівлі, гарантованої міццю американського війська, доларовим товарообміном та стабільним (більш-менш) економічним зростанням. Останні рішення Трампа можуть поставити край цій впорядкованій системі економічного функціонування світу.
Чи США й надалі будуть зацікавлені в охороні торговельних шляхів з Азії до Європи? Чи не розгорнуть американці імперіалістичну політику перехоплення контролю над державами, в яких є потрібні їм ресурси? Чи не вирішить Китай, що настав ідеальний час, аби об’єднати країну й завоювати Тайвань?
Якщо відповіді на ці питання виявляться невтішні (для нашого регіону), то наслідки будуть набагато серйозніші, ніж 20-відсоткові мита на товари.
Перекладачка Марія Шагурі, редакторка Наталя Ткачик
