Через різноманітні фейки та меседжі РФ намагається утвердити думку про Україну як державу , яка не відбулася; про те, що війна в Україні — це війна ЄС та НАТО проти Росії тощо. Чимало дезінформаційних меседжів стосуються країн, які в умовах великої війни активно підтримують Україну в її боротьбі проти Росії, зокрема надають допомогу українським біженцям. І найбільше російських фейків у цьому контексті пов’язані з Польщею та її політикою щодо України.
Російські дезінформаційні кейси щодо Польщі умовно можна розділити на дві категорії. Перша — дезінформація , покликана дискредитувати Польщу та її політику, створити видимість, нібито вона хоче загарбати частину української території. Друга категорія — дезінформація, покликана дискредитувати українських біженців і налаштувати проти них польське суспільство.
Російські дезінформаційні вкиди зустрічаються як в ЗМІ , так і в соціальних мережах. Зокрема, чимало фейків та маніпуляцій щодо військового наступу Росії на Україну продукується державними російськими медіа, штатними кремлівськими пропагандистами, а також у телеграмі. Наприклад, у цьому месенджері працює так звана телеграмна імперія ГРУ — низка каналів, які контролюються російською розвідкою. Розглянемо детальніше кілька найпоширеніших російських фейків, пов’язаних із Польщею.
Анексія та «повернення історичних польських територій»
Час від часу в інформаційному просторі з’являються російські вкиди про те , що Польща хоче повернути собі західні області України, які нібито належать їй «за законом». Наприклад, російська пропаганда стверджувала, буцім Польща вже розпочала перший етап анексії західної території України. Мовляв, постачання озброєння іноземного виробництва здійснюється за оновленою стратегією: воно не надсилається до зони бойових дій, а залишається на заході України, — і це такий собі передетап створення «прозахідної України» зі столицею у Львові, після якого її просто приєднають до Польщі. Чимало інших дрібних фейків та маніпуляцій, які поширює Росія, підживлюють цей наратив.
Зокрема , наприкінці вересня РФ поширювала фейк про те, що Польща розпочала приховану мобілізацію, аби в майбутньому захопити Львів. Пропагандисти доходять висновку про мобілізацію на основі новин про розгортання програми «Тренуйся з військом», що насправді була просоціальною ініціативою Міністерства національної оборони спільно з Військом польським, покликаною розвинути навички виживання у разі надзвичайної ситуації. Програма «Trenuj z wojskiem» діяла у жовтні та листопаді 2022 року для всіх охочих, її курс тривав один день.
Завдяки таким фейкам пропагандисти хочуть проштовхнути думку , нібито Польща — агресор, й планує вчинити з Україною те саме, що й Росія. Також через дезінформацію РФ дискредитує допомогу, яку Україна отримує від Польщі в умовах війни з Росією. Мовляв, польська влада підтримує Україну не просто так, а з корисливою метою. Фейки про мобілізацію в Польщі та про її наміри захопити Львів спростували фактчекери зі StopFake.
Ще один фейк російської пропаганди щодо Польщі , який з’явився наприкінці жовтня, стосувався будівництва енергомоста від Хмельницької АЕС до Жешува. На думку пропагандистів , такий крок офіційної Варшави також свідчить про те, що Польща планує окупувати частину України. У повідомленнях йдеться, що енергоміст будують у рамках проєкту реінтеграції «історичних» польських земель. Нібито поляки давно працюють над взяттям під контроль енергетичної інфраструктури західних областей України й вважають, що це дасть Польщі змогу значно посилити свій вплив в Україні. На кейс звернуло увагу видання ye.ua.
Насправді ж запуск лінії Жешув-Хмельницька АЕС збільшить потужність польсько-українського з’єднання з нинішніх 210 МВт до понад 1 ,2 ГВт, що дуже потрібно для експорту Україною електроенергії.
Насправді ж зруйнувати українську енергосистему або ж узяти її під контроль хоче не Польща , а Росія, яка від початку жовтня систематично обстрілює енергетичні об’єкти по всій Україні. Наприклад, лише 15 листопада Росія випустила по Україні майже сотню крилатих ракет, чимало з яких влучило саме в теплоелектростанції. Щоб зменшити навантаження на систему, в країні застосовують віялові відключення електроенергії. Також російська пропаганда, зокрема, головні обличчя пропагандистської машини, такі як Владімір Соловйов чи Ольґа Скабєєва, неодноразово заявляли, що мета РФ — «повернути Україну в середньовіччя», себто позбавити електрики та інших благ цивілізації.
Ще один російський фейк , покликаний усталити думку про плани Польщі на анексію частини України, розповідав, буцімто на Львівщині вирішили влаштувати референдуми щодо приєднання заходу України до Польщі, аналогічні тим, які Росія влаштувала на сході та півдні країни. Пропагандисти стверджували, що підготовка до «референдуму» триває повним ходом і вже нібито готові бюлетені. Цей фейк спростував Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки України.
Думку про те , що в західних областях України вже «керують» поляки, російські пропагандисти підсилювали й фейком про те, буцімто у магазинах на Тернопільщині та Львівщині ціни вказують у гривнях та злотих. Його ілюстрували фотографією, на якій ціни на гречку, яйця, капусту й справді подано не лише в українській, а й польській валюті. Проте фактчекери з’ясували, що такі фото — відредаговані, а ціни не відповідають дійсності.
У листопаді в російських медіа та телеграм-каналах з’явився фейк про те , що втілювати план Варшави та Києва щодо повернення частини України до Польщі будуть польські найманці. Мовляв, вони активно беруть участь у бойових діях в Україні. На цей кейс у своєму твітері звернув увагу речник міністра-координатора спецслужб Польщі Станіслав Жарин. Він зазначив, що російські пропагандисти поширили дезінформацію, нібито «польський уряд схвалює таку участь найманців». На думку Жарина , Кремль таким чином намагається представити Польщу як розпалювачку війни та ізолювати Варшаву на міжнародній арені.
Російська пропаганда активізує інформаційну війну , щоб зламати волю і готовність союзників продовжувати підтримувати Київ, та вигадує надумані приводи для завдання ударів по об’єктах цивільної та енергетичної інфраструктури України.
Українська економіка в польських руках?
Окрім намірів Польщі захопити українські території , кремлівські пропагандисти приписують їй ще й намагання захопити українську економіку. Мовляв, власне для цього є плани побудувати польсько-український трубопровід для транспортування української соняшникової олії до польського порту Ґданськ. Відповідну умову польська та українська сторони підписали у вересні 2022 року під час Економічного форуму в польському Карпачі. Такі наміри ніяк не свідчать про польське бажання анексувати частину України чи її економічно окупувати. Тим більше що будівництво трубопроводу насамперед вигідне Україні , оскільки сприятиме частковому розблокуванню українського експорту в умовах російської агресії, себто стане альтернативним шляхом збуту української продукції. Шукати його Україну спонукала воєнна агресія Росії. У Польщі вважають, що будування цього трубопроводу не тільки частково розблокує український експорт, а й сприятиме підвищенню продовольчої безпеки країн, яким загрожує голод. Як наслідок, це має зменшити міграційний тиск на Європу.
Одним із фейків , які поширювала Росія влітку цього року, є й заява Володимира Зеленського, що він «поверне Україну Польщі». Пропагандистські російські видання переконували, що польська газета Dziennik Wschodni на першій шпальті опублікувала матеріал із таким заголовком. Насправді ж це була сфальсифікована російськими пропагандистами перша сторінка польського видання, яку вони опублікували в фейсбуку та «ВКонтакте».
Погана Україна й погані українські біженці
Російська пропаганда нерідко поширює дезінформацію і щодо ставлення Польщі до України. Мовляв , як польська влада, так і звичайні громадяни ставляться до України й українців менш привітно, ніж раніше. Наприклад, російський агітпроп тиражував фейк, нібито поляки вимагають від України повернути майно їхніх предків, втрачене після Другої світової. Нібито нащадки поляків, які жили у Львові до 1939 року, звернулися до суду з вимогами повернути їм квартири. Російські медіа посилалися на статтю видання «Страна», яке процитувало коментар голови польської організації «Реституція Кресів» Конрада Ренкаса. Він зазначив, що такі позови справді підготовлені, але під час війни їх вирішили не подавати до суду. Тема повернення Україною Польщі майна або компенсацій за нього зринула ще 2015 року. Заговорив про неї той самий Конрад Ренкас, який раніше очолював проросійську польську партію «Зміна», підтримував анексію Криму та просував російську дезінформацію. Однак офіційно Польща не вимагає від України жодних повернень коштів чи майна.
Чимало дезінформаційних вкидів від російської пропаганди стосувалися й життя українських біженців у Польщі та інших країнах ЄС. Більшість російських фейків такого роду покликані дискредитувати українців та налаштувати громадян інших країн проти них. Мовляв , біженці з України — невдячні, псують життя іншим мешканцям, відбирають робочі місця.
Поширеним був російський фейк про те , що малозабезпеченим у Польщі відмовляють у безоплатній їжі через українських біженців. Однак відео , яким супроводжувалися такі повідомлення, було записане у вроцлавській їдальні World Central Kitchen, що надає цільову допомогу людям, постраждалим від війни в Україні. Там і справді видно, як двом полякам відмовляють у їжі, але пояснюють це тим, що кошти на харчування виділені цільовим чином. World Central Kitchen це — некомерційний благодійний фонд, який допомагає харчами людям, постраждалим від стихійних лих чи інших кризових явищ. Ця організація також підтримує українців з першого дня широкомасштабної війни. Її представники пояснили, що не мають змоги забезпечити їжею кожного мешканця Вроцлава та висловили свій жаль з приводу того , що були змушені комусь відмовити в допомозі.
Довести надуману наглість українських біженців російські пропагандисти намагалися через фейк про те , буцімто українці хочуть зробити українську мову другою офіційною в Польщі. На сайті видання Wyborcza й справді з’явилася стаття «Майже що третій житель Вроцлава — українець. І їх усе більше». У матеріалі, зокрема, йшлося про дослідження Спілки польських метрополій, яке показало, що Вроцлав — друге після Варшави польське місто за кількістю мешканців-українців.
Журналіст і співзасновник асоціації «За вільну Росію» Ігор Ісаєв відреагував на статтю постом у фейсбуку.
Закон про національні меншини допускає запровадження допоміжної мови (а також двомовних вивісок) у спільноті за наявності не менше ніж 20 % представників меншини. Невідомо , якою у цьому контексті є ситуація з мігрантами, — закон прямо про це не говорить. Але у великих польських містах ми вже можемо поборотися за те, щоб українська мова стала другою державною.
Однак російські пропагандисти видали думку окремого користувача за загальну позицію українців у Польщі. Насправді жодного руху за те , щоб зробити українську державною в Польщі, немає.
Ще в одному фейку про біженців стверджувалося , буцімто українці в Польщі під час реєстрації заповнюють анкету, в якій повинні зазначити, що Степан Бандера — терорист й що українці винні у Волинській різанині. Якщо ж вони цього не зроблять — не отримають потрібних документів, зокрема спеціального ідентифікаційного номеру песель. Приклад такої анкети, який поширювали пропагандисти, сфабрикований. Це з’ясували фактчекери проєкту Myth Detector, а автентична версія документа доступна на офіційному сайті польського уряду, і в ній немає запитань щодо Бандери та Волині.
Також росіяни поширювали фейк про те , буцім у Вроцлаві польська молодь влаштувала протест через українські прапори на транспорті. Метою такої дезінформації було показати, що ставлення до українців у Польщі вкрай негативне, а влади обох країн лише створюють видимість добросусідських відносин.
У телеграм-каналах пропаганда РФ поширює фейк-новину про заклик молодіжного крила ультраправої партії «Конфедерація польської корони» зривати по місту українські прапори. Фейковий заклик супроводжується гаслами: «Ми не хочемо , щоб Польща була Укрополією», «Українці, геть в Україну», «З Україною в Польщі немає спільного майбутнього». Однак насправді у Вроцлаві чотири хлопці з партії організували пресконференцію під штаб-квартирою «Міської транспортної компанії» через невдоволення українськими прапорами , які компанія вивісила на вроцлавських автобусах і трамваях, та запропонували подати петицію замінити їх на польські прапори. Про «Укрполію» молодь справді говорила, але у контексті партійної риторики «Конфедерації польської корони» — партії-євроскептика, яка виступає за «традиційну Польщу». Проте це — не масове явище, й висновків із цього випадку про те, нібито всі поляки не підтримують українців, аж ніяк робити не можна.
Стаття написана на основі матеріалів проєкту «Хроніка дезінформації» , який реалізувала ГО «Детектор медіа»
