Слова

«Боже, що я несу?! Вінець слави»

Станіслав Єжи Лец
Станіслав Єжи Лец. Колаж: Нова Польща

Станіслав Єжи Лец. Колаж: Нова Польща

Деякі фрази польського афориста Станіслава Єжи Леца уже настільки ввійшли в наше життя, що стали майже приказками. Але багато з того, що він писав, публікувалося тільки в газетах і на довгі десятиліття виявилося практично втраченим.

Кількадесят «незачесаних думок» – афоризмів уперше побачили світ російською мовою тільки 2018 року в проєкті письменника Віктора Шендеровича «Лец. ХХ століття». Публікуємо їх у перекладі українською Андрія Павлишина.

Послідовність часів ілюзорна. Люди іноді бояться минулого , яке може настати.

Кожен великий письменник обертається до свого народу мовою.

Коли в деспота заплющуються очі , то в людей вони розплющуються.

Безперечно , навіть епізодичний канібалізм є свідченням нижчого рівня культури, ніж регулярний, масштабний геноцид. Чи не так?

Ключ винайшла геніальна людина , отвір для ключа — допитлива.

Пам’ятай про те , що завжди є ще багато літер поза абеткою.

Категоричний моральний імператив вимагає поступатися місцем калікам у транспорті й громадських місцях. Але чому ми мусимо людям , позбавленим почуття гумору, поступатися місцем усюди?

Безголів’я — це , мабуть, талант, адже воно так часто вдало його заміняє.

Банальності плескають по плечу щоразу по-новому.

Як швидко люди дозрівають! Тільки-но всіяне трупами поле битви одразу ж стає смертельним жнивом.

Справжніми поетами не бувають безкарно. Якийсь ґудзик у житті все ж мусить залишитися незастебнутим.

З мене вистачить: не буду мого марксизму розширювати коштом Корану.

Юда зіпсував ціну.

З-поміж слів треба усувати зубочисткою рештки загризеної жертви.

У подвійному мисленні може вправлятися тільки один мозок.

Так і плетуть свій віночок слави з семи мішків гречаної вовни.

Не варто завжди поєднувати судження із вироком.

Коли пустодзвін зустрічає пустоголового , то порожнеча щільно заповнюється.

Ілюзіоністів слід вважати політичною партією.

Найпростіше втекти крізь провал у пам’яті.

Люди зазублюються навзаєм.

Усе має кінець , який, утім, може тривати вічно.

Есперантисти! Те , що люди поки що не зжерли одні одних до решти, це лише рятівний наслідок перерви в спорудженні Вавилонської вежі — одні , на щастя, не розуміють, що говорять інші. А ви хочете зруйнувати цю ідилію?

Чи існує статистика , скільки людей розбилися об застережні стовпи і дороговкази?

Деякі бородаті жарти вічно молоді , вони запустили бороду лише для конспірації.

Навіть у найбільш опереної людини або крила , або плюмаж!

Я думаю , що нема такого атеїста, який би не поквапився на допомогу, якби почув SOS Бога.

Навіть моїм життєвим катастрофам заздрять ті , кого лише частували копняками під зад.

Я придивився до крапки над «і»: слід від кулі.

Обкладинка альбому з афоризмами Єжи Леца «ЛЕЦ. XX століття». Джерело: пресматеріали

Стіни Єрихону впали від звуків , а інші — від написів.

Я часто червонів , коли інші блідли.

Дехто із задоволенням їсть на чужих прийомах шинку з власних сідниць.

Навіть вовкам в овечій шкурі час від часу загрожує доїння.

Диктатура , вважають одні, — це питання тональності, інші додають — такту, а жартуни питають: «А може мелодії?» Слід тверезо сказати, що — оркестрування.

Багато носили хреста. Ще більше — себе на ньому.

Існує лише Добро. Але воно має два боки — хороший і лихий.

Час від часу Содом посилає емісарів , аби вербувати праведників.

Блохи сидять з левом у клітці , мабуть, добровільно?

Я був знайомий з особами конструктивного і деструктивного типу. Перші будували концентраційні табори , другі їх руйнували.

Я жонглюю словами посеред арени. Циркові сторожі не довіряють моїй віртуозності і бояться , щоб якесь зі слів не впало їм на голову.

Не довіряй усім синам свободи , скільки ж то разів її ґвалтували.

Блазенськими дзвіночками заглушуй брязкання Твоєї зброї!

Наївні ті , хто знімають капелюха перед гільйотиною.

Справжній пафос називається , мабуть, інакше.

Гігантам радять бути обережними , коли карлики на радощах стріляють у повітря.

Ті , від кого світ тікає в протилежному напрямку, думають, що вони невтомно ідуть уперед.

Гріх куртизанок полягає в низькому рівні не моральності , а професіоналізму.

Оті , від Великого Дзвону, глухнуть першими.

Ненавиджу боягузів: вони прагнуть влади. Їм здається , що здобувши її, вони позбудуться страху.

А може зло частіше має фундамент , ніж коріння?

Великий митець — це той , кому крізь мікроскоп відкриваються широкі горизонти.

А може , якби годинники почали ходити повільніше, то вдалося би використовувати черепах як засіб пересування?

Багато неіснуючих речей ходять собі , переодягшись табу.

Ах , ті горбані, які думають, що вони Атланти.

Коли тінь твоя впаде на г... , помийся, чоловіче.

Дехто вбачає у викривленні хребта спіраль розвитку людства.

Я відкрив новий метод ворожіння зі сновидінь. Діється те , що нікому й не снилося.

Сторінки історії варто би писати шрифтом Брайля. Для засліплених.

Відповідальні відповіді переймають від запитань — як естафетну паличку — знак питання.

У рукопашному бою хапайся за життя.

Афоризми друкуються за виданням: Лец. ХХ століття. Фотоальбом / переклад з польської Андрія Павлишина. — Київ: Laurus , 2018.

Редакція висловлює вдячність видавництву Laurus за можливість публікації

18 лютого 2021