Упродовж першого півріччя 2026 року в польську поліцію надійшло 180 заяв про злочини на ґрунті ненависті щодо громадян України, що на 30 % більше за аналогічний період 2025-го. Неприязнь наростає і з боку українців до поляків. Хто за цим усім стоїть?
Дуже легко потрапити в пастку переконань, буцімто кожне антиукраїнське повідомлення — проросійське. Наші дослідження показують, що не всі акаунти, які просувають антиукраїнські наративи, водночас мають проросійське спрямування.
Епізод перший
В автобусі № 8 у Бєльсько-Бялій дорослий чоловік підходить до двох дівчаток і починає їх ображати й лихословити: «Сцикухи, ви виросли на наших грошах. Скоро це скінчиться. Забирайтесь нахрін на свою Україну!».
Дівчатка перелякані, та одна з них запитає, чому чоловік звертається до них таким тоном. Усе, що відбувається, вона знімає на свій телефон. Чим би закінчився цей інцидент, якби не швидка реакція водія автобуса, який вигнав нападника, невідомо.
54-літнього чоловіка затримали, йому загрожує до трьох років позбавлення волі. Міське транспортне підприємство Бєльсько-Бялої, де працював нападник, негайно його звільнило. Це сталося в середині липня 2026 року.
Епізод другий
Наприкінці липня у Вроцлаві в одній із крамниць спалахнула суперечка між парою та трьома здорованями. Уже на вулиці польські молодики накинулися на 20-літню українку та 21-літнього українця. Один із кривдників вражав українку електрошокером, другий бив у обличчя. Чоловіка, який упав на землю, били і копали. Усе це записали свідки, проте відео настільки жорстоке, що деякі польські медіа відмовляються його публікувати. Відразу було зрозуміло: причина нападу — агресія на національному ґрунті, адже нападникам не сподобався акцент, з яким говорили українці.
Я намагалася допомогти хлопцю, боялася, що його вб’ють.
Потерпілих доправила до лікарні бригада екстреної медичної допомоги. Жінці, зокрема, довелося накладати шви на розірване вухо.
Підозрюваних чоловіків суд узяв під варту на три місяці.
Епізод третій
У Познані на зупинці побили 60-річного поляка. Незадовго до цього в трамваї він став свідком того, як троє пасажирів обзивали українського хлопця. Чоловік заступився за нього, чим перетягнув агресію нападників на себе. На зупинці вони почали його штовхати, а відтак побили. Це трапилося через тиждень після інциденту у Вроцлаві.
Епізод четвертий
Наприкінці липня 2026 року до мережі потрапив запис з міста Скавіна неподалік Кракова, на якому бригадир обзиває працівників з України, зокрема, називаючи їх бандерівцями. Він вигукує фрази на кшталт: «На фронт, курва!» і «Путін вас чекає!». Наступного дня двоє українських працівників звернулися до місцевого комісаріату поліції із заявою про погрози. Бригадира відразу ж звільнили.
Епізод п’ятий
Субота, 1 серпня 2026 року, вечір. До під’їзду багатоквартирного будинку у вроцлавському мікрорайоні Мухобур зайшла жінка, а відразу за нею 18-річний громадянин України. Вже на сходовому майданчику він напав на неї й завдав кілька ножових ударів. 30-річну постраждалу в критичному стані доправили до лікарні. Жінка вижила.
Українця затримала поліція й суд заарештував на три місяці. Йому загрожує довічне ув'язнення. Своєї провини підозрюваний не визнає.
Ми рішуче засуджуємо будь-які прояви насильства та агресії незалежно від того, хто є їхнім винуватцем, а хто — жертвою. Особу, яка вчинила злочин, повинні притягнути до відповідальності відповідно до законодавства Республіки Польща.
Ворожнеча росте
Ці приголомшливі історії відбулися влітку 2026 року, впродовж трьох тижнів у найбільших польських містах.
Про злочини, скоєні в Польщі проти громадян України з мотивів упередження (тобто на расовому, етнічному, релігійному ґрунті або через гомофобію) промовисто свідчить статистика: 2022 року зафіксовано 192 постраждалих, 2023-го — 183, 2024-го — 267, 2025-го — 275.
За даними Головної комендатури поліції, лише в першій половині 2026 року від таких злочинів постраждали 180 громадян України. Для порівняння: за весь 2025 рік потерпілих було 275. Водночас від січня до кінця червня 2026 року жертвами кримінальних правопорушень стали загалом 5130 громадян України, тоді як за весь 2025 рік таких випадків зафіксували 10 620.
Аналізуючи статистику злочинів, скоєних проти представників певної національності, необхідно бути особливо ретельними й враховувати демографічний контекст. Українці нині є найчисельнішою національною групою, яка проживає та перебуває в Польщі, тому об’єктивно оцінити масштаби цього явища можна лише зіставивши кількість зафіксованих інцидентів із реальною чисельністю цієї спільноти.
За словами Моніки Матиєвич, у Головній комендатурі поліції та всіх воєводських комендатурах працюють координатори з питань протидії злочинам на ґрунті ненависті. У міських, повітових і районних підрозділах призначено відповідальних осіб, які ведуть такі справи. Протидію злочинам, мотивованим упередженнями, також включено до переліку ключових пріоритетів Головного коменданта поліції на 2026–2028 роки.
Час реагувати
Не лише польська поліція створила спеціальні групи з питань боротьби зі злочинами на національному ґрунті. Міністр юстиції Вальдемар Журек повідомив, що його відомство схвильоване наростанням хвилі ненависті, спрямованої не лише проти українців, тому воно підготувало спеціальний проєкт із планом дій, який має забезпечити більш ефективне реагування на такі прояви.
Міністр також прокоментував результати досліджень, які виявили тривожну тенденцію. Хоча заяв про злочини, скоєні на ґрунті національної ненависті, подавали багато, до суду потрапляла невелика частина таких справ.
Це була одна з найбільших проблем прокуратури. Тому ми створили спеціальну групу. За дуже короткий період до суду скеровано понад 280 обвинувальних актів, тож зміни в структурі прокуратури дали результат.
Прем’єр-міністр Дональд Туск закликав співгромадян не бути байдужими до проявів насильства. Він заохочував реагувати й відразу інформувати відповідні служби.
Йдеться не лише про те, що напруга, пов’язана з масовою міграцією втікачів від війни в Україні, призводить до конфліктів. Водночас ми спостерігаємо зростання насильства і щодо польок та поляків із боку інших поляків.
«Росія на крок попереду»
Кому найбільше вигідно розсварити Польщу й Україну? Експерти з питань кібербезпеки та протидії дезінформації не мають жодних сумнівів, що це на руку Російській Федерації.
Автори аналітичного звіту, опублікованого Європейською службою зовнішніх справ та українським урядовим Центром протидії дезінформації, проаналізували 244 тисячі дописів у соцмережах, зокрема в телеграмі, X, фейсбуку, ютюбі та тіктоку — опублікованих від січня 2025 до травня 2026 року. Загалом ці пости набрали 1,39 мільярда переглядів.
Українських біженців у Польщі часто звинувачують у злочинній та небезпечній поведінці.
З дослідження випливає, що Польща належить до країн, особливо вразливих до пропагандистських наративів про українських біженців.
Москва використовує цифрові платформи, анонімні мережі та емоційні маніпуляції, щоб дискредитувати демократичні інституції, підірвати довіру до реформ та спробувати послабити європейський характер України.
Схожої думки дотримується українська юристка й доцентка Західноукраїнського національного університету Світлана Мазепа, яка вже багато років досліджує вплив російської пропаганди на європейські держави.
В останні роки Росія уперто намагається поглиблювати напругу між поляками й українцями, маніпулюючи негативним образом українського біженця. Якщо трапляється якийсь інцидент за участю групи людей, серед яких є українці, російські наративи особливо акцентують саме на українському походженні одного з учасників.
Експертка переконує, що в цій інформаційній війні Росія знову випереджає Європу.
За результатами останніх досліджень НАТО, ботоферми, які створюють фейкові акаунти й пишуть фейкові коментарі, поширюють ненависть, дезінформацію та вигадані історії, — це вже пережиток минулого. Росія знову на крок попереду нас. Сьогодні штучний інтелект створює цілі спільноти в соцмережах, де різні профілі відіграють різні ролі. Наприклад, один профіль спочатку може стояти на одній позиції, а згодом, зіткнувшись із вигаданими «фактами» — нібито змінює її.
Світлана Мазепа не сумнівається у тому, що російські атаки лише посилюватимуться. Україна залишатиметься їхньою головною ціллю, натомість Польща й Німеччина зазнаватимуть нападів через підтримку, яку вони надають Україні.
Вплив Росії й Білорусі на внутрішню безпеку та інтереси Польщі у 2004–2024 роках досліджувала також спеціальна державна комісія. 2025 року вона опублікувала 84-сторінковий звіт із конкретними рекомендаціями. Серед них, зокрема, впровадження широкої й загальної медіаосвіти, яка б допомогла суспільству розпізнати маніпуляції та дезінформацію й розвивати критичне мислення.
У відповідь на поширення дезінформації повинна бути рішуча протидія державних установ. Як свідчать результати аналізу комісії, досі держава володіла інформацією (різної якости й обсягу, але все ж володіла) про осіб та інституції, які поширюють проросійську пропаганду. Однак на підставі цих даних заходів уживали вкрай рідко.
Звідки береться хейт?
За наростанням міжнаціонального конфлікту уважно стежить і державний Центр аналізу дезінформації Наукової й університетської комп’ютерної мережі (NASK). Працівники NASK щодня дбають про справне функціонування інтернет-інфраструктури та кібербезпеку Польщі.
Дезінформація часто будується на наративах, що викликають дуже сильні емоції, наприклад, гнів або страх. Скажімо, інформація про те, що поляки нападають на українців або навпаки. Сильне емоційне напруження спонукає людей швидко реагувати і водночас зменшує схильність перевіряти достовірність повідомлення. Тому замість того, щоб легко піддатися емоціям, варто задуматися: чи не зацікавлений хтось у тому, щоб їх роздмухували.
Експертка також застерігає від спрощень: зростання польсько-українського напруження не можна пояснити лише російською дезінформацією. Російський інформпростір впливає на польський і деякі наративи в них збігаються. Однак багато антиукраїнських дезінформаційних наративів у польському сегменті інтернету виникають органічно — їх поширюють самі польські користувачі.
Перший дезінформаційний наратив, який ми дедалі виразніше спостерігаємо після нападу на українських дівчаток в Бєльсько-Бялій — звинувачення українців у провокаціях. Буцімто вони навмисне записують на телефони поляків у конфліктних ситуаціях, а потім використовують ці відео в мережі, щоб просувати тези про польську ксенофобію.
Другий вельми поширений дезінформаційний наратив — начебто українці в Польщі мають привілейоване становище, передовсім у сфері соціального забезпечення, зокрема в отриманні пенсій і доступі до освіти.
За даними досліджень Групи аналізу наративних трендів і фактчекінгу, далеко не всі польські акаунти, які просувають антиукраїнський контент, мають проросійське спрямування.
Трапляються й так звані корисні ідіоти, які навіть не усвідомлюють, що долучаються до російської інформаційної війни. Однак часто ті самі дезінформаційні акаунти поширюють як антиукраїнський, так і антиросійський контент.
Зрештою, протидія дезінформації та стримування напруги зводяться до двох практичних чинників: здатності користувачів фільтрувати емоційні фейки в мережі та ефективності роботи правоохоронних органів щодо будь-яких порушень закону.
Перекладач Андрій Савенець, редакторка Наталя Ткачик
