Останнім часом знання про основи інвестування грошей стало необхідним , незалежно від того, скільки ви заробляєте. До 2020 року досить було покласти зароблені гроші на надійні банківські депозити. Так можна було заробити більше, ніж складала інфляція, а це означає, що статки повільно та послідовно збільшувалися. 2020 року це змінилося — різке зниження процентних ставок (не лише в Польщі, а й у всьому Євросоюзі та США) зробило заощадження на депозитах безсенсовним, а з появою дуже високої інфляції стало рівнозначним «збіднінню». Заощаджені гроші втрачали свою вартість швидше, ніж вона зростала на рахунках.
За даними BIG Infomonitor з кінця 2023 року , понад половина мешканців Польщі має не більше 10 тисяч злотих заощаджень. Це означає, що сьогодні при втраті роботи цих коштів їм вистачить ледве на три місяці. Зростає також усвідомлення, що треба мати таку фінансову «подушку безпеки», не кажучи вже про більші заощадження. Але як цього досягнути?
Що вибрати?
Розвіюймо міфи — інвестувати можна (і навіть потрібно) навіть невеликі суми. Особливо якщо ви іноземець і приїхали до Польщі , щоб заробити. Аби зорієнтуватися, як почати, раджу ознайомитися з матеріалами, які публікують, наприклад, Марцін Івуць чи Міхал Шафранський.
По-перше , розділімо інвестиційні можливості на два типи: фінансові і «тривалі». До останніх належить, серед іншого, нерухомість — квартири чи ділянки, а також альтернативні інвестиції, тобто твори мистецтва чи все більш популярні колекційні картки чи вініли. Альтернативні інвестиції — це дуже цікава ідея, але треба знати, що купувати і за якою ціною.
Якщо ви думаєте про інвестування , то через високі ризики не варто колекціонування ставити на першому місці.
Якщо розглядати довготривалі інвестиції , то зосередьтеся на нерухомості. Іноземці в Польщі можуть без особливих перешкод купувати квартири. Наприклад, 2022 року (останні доступні дані) іноземці купили в Польщі понад 14 тисяч квартир і три тисячі комерційних приміщень. Майже половина з них опинилася в руках українців. Наступні місця посідають німці, білоруси та росіяни. Новіших даних немає, але спостереження за ринком показують, що тенденція до зростання збережеться. Однак слід пам’ятати, що переважна більшість таких квартир купується для проживання, а не з метою інвестицій. Точні дані відсутні, хоча в травні 2023 року в інтерв’ю виданню Puls Biznesu віце-президент девелоперської компанії Ronson Анджей Ґутовський заявив, що приблизно 60-70 відсотків всіх операцій купівлі нерухомості українці фінансують готівкою і з інвестиційною метою.
Чи купівля квартири — хороша ідея для інвестиції? На це питання дуже важко відповісти. За оцінками , 2023 року ціни на квартири в Польщі зросли в середньому на 20 відсотків. Порівняно з 2020 роком це зростання оцінюється на 40-50 відсотків! З іншого боку, експерти ринку кажуть, що зростання найближчим часом припиниться і може статися навіть падіння цін. Все залежить від майбутніх державних програм, у тому числі кредитів під 0%. Якщо їх запровадити, ціни знову поповзуть угору. Пам’ятаймо також про інший аспект. Квартири сьогодні надзвичайно дорогі. Наприклад , у Варшаві «середня» квартира (50 квадратних метрів на Урсинові) коштує близько... 900 тисяч злотих. У Ґданську ціна такої квартири буде приблизно 600 тисяч злотих. З іншого боку, заробляти можна не тільки на збільшенні вартості квартир, а й на здачі в оренду. Однак це гра для тих, у кого вже є багато грошей.
Активи , ближчі до людей
Зупинімося на активах , де вхідний бар’єр зазвичай становить кількадесят/кількасот злотих. Тут найбезпечнішими видаються облігації держскарбниці. Їх можна придбати у двох державних банках: Pekao SA і PKO BP. Це дуже простий і безпечний продукт, але, на жаль, він має один недолік. Нині процентні ставки таких облігацій настільки низькі, що після вирахування податку на приріст капіталу (нагадаємо, у Польщі сплачується 19% податку на прибуток від фінансових інвестицій!) важко вийти «на плюс» у порівнянні з інфляцією. Наприклад, зараз у продажу є річні облігації з процентною ставкою 6,15% (але рівень цієї відсоткової ставки залежить від рівня відсоткових ставок, а вони напевно будуть падати) або дворічні з відсотковою ставкою 6,4% (також залежить від процентних ставок). Альтернативою є 3-річні облігації з фіксованим відсотком (зараз 6,5%) і триваліші (4- та 10-річні) облігації, але прив’язані до інфляції (вони діють за принципом базова маржа + рівень інфляції). Проблема в тому, що при інфляції понад 5% реальний прибуток все одно буде нижчим за інфляцію (бо треба заплатити податок!).
Висновок? Державні облігації — це для тих , хто хоче втратити якомога менше через інфляцію. Якщо ви хочете збільшити свої статки, державні облігації можуть доповнити ваш портфель, але вам також потрібно купувати акції чи частки в інвестиційних фондах.
Як це зробити? Сьогодні це дуже просто , вистачить мати рахунок у польському банку або скористатися послугами брокерської контори банку (відкрити брокерський рахунок дуже просто, це можна зробити через онлайн-банкінг майже всіх великих банків Польщі). Другий варіант — відкрити брокерський рахунок у компанії, яка має таку платформу. Наприклад, у Польщі найпопулярнішим є XTB. Як правило, наявність такого облікового запису не пов’язана із жодними юридичними вимогами, але може призвести до витрат, тому обов’язково перевірте умови його ведення.
Якщо у вас вже є такий рахунок , відкритим залишається питання: у що зараз інвестувати? Природно, ніхто не знає, що буде через пів року чи рік. У світі інвестування ми говоримо про тренди, тобто явища, які тривають певний час. Наприклад, існує тенденція до зростання на світових фондових ринках (також у Польщі), яка почалася приблизно у жовтні 2022 року. Це не означає, що ціни на всі акції зросли. Наприклад, ціни на акції Tesla практично не змінилися, а ціни на Nvidia зросли втричі! У Польщі натомість маємо справу з дуже великим зростанням з жовтня 2023 року, тобто після парламентських виборів. Відтоді ціни на акції PZU, найбільшого польського страхувальника (а також державного підприємства), зросли на 15 відсотків.
Тому інвестування в акції певної компанії пов’язане з дуже високим ризиком. Їх можна мінімізувати , інвестуючи в так звані фонди ETF, тобто спеціалізовані інвестиційні інструменти, які відображають (майже точно) поведінку великих біржових індексів. У Польщі ви можете придбати, наприклад, сертифікати фонду ETF на WIG20 (тобто 20 найбільших компаній на Варшавській фондовій біржі) або на S&P500 (тобто 500 найбільших компаній США). Тоді не доведеться турбуватися про те, чи ми поставили на «доброго коня». Досить поставити собі питання: зростатиме польська або американська економіка чи ні? Однак з таким інвестуванням є проблема. Якби ви купили сертифікати фонду ETF на WIG20, наприклад, рівно 10 років тому, то зараз… опинилися б у невеликому мінусі. Чому? За останні 10 років цей індекс мав хороші та погані періоди, але він не мав тривалих «висхідних тенденцій». Для порівняння, індекс S&P 500 за цей час зріс більш ніж удвічі.
Будівля Варшавської фондової біржі. Джерело: ВікіпедіяЩо це означає? Якщо ви хочете інвестувати , не ставте все на одну карту. Вам ніщо не заважає купити, наприклад, кілька сертифікатів фонду американського ринку, але до цього можете «додати» подібний фонд для польської біржі або... для всього світу. Існують спеціальні фонди, які намагаються відобразити поведінку індексів у всьому світі.
Якщо ви іноземець і цікавитесь , чи можете інвестувати, наприклад, в українські компанії з Польщі, у мене є хороші новини. Можете — і з рівня польської біржі, тобто без ризику, пов’язаного з роботою біржі в Києві. Зараз на Варшавській фондовій біржі котируються шість українських компаній, зокрема Agroton, Coal Energy та KSG Agro. З початком війни в Україні їх акції помітно впали (на кількадесят відсотків), але якщо ви вірите в майбутнє цієї країни, то можете інвестувати в них з польського брокерського рахунку.
А може , валюти?
Насамкінець я залишив можливість інвестування в іноземні валюти. Однак мова йде не про ринок FOREX (якщо ви не знаєтеся на інвестуванні , тримайтеся від нього подалі), а просто про обмін валют, наприклад, в обмінному пункті. Зараз злотий досить сильний — за 1 євро ми платимо стільки ж, скільки на початку паніки, пов’язаної з пандемією. Крім того, у довгостроковій перспективі польський злотий слабшає щодо євро чи долара. Що це означає? Якщо ви купуєте, наприклад, 100 євро сьогодні за 437 злотих (поточний обмінний курс) і злотий слабшає протягом року «лише» до рівня з лютого 2023 року, то продавши ці 100 євро, ви матимете 475 злотих. Звичайно, я не включаю сюди трансакційні витрати — наприклад, комісію пункту обміну валют. Звісно, купівля іноземної валюти — це досить велика спекуляція, адже, на відміну від добре продуманого портфеля фондів чи акцій, передбачити, як поведеться ринок, просто неможливо.
Переклала Марія Шагурі
