Аграрний сектор особливо потерпає від негативних наслідків війни між країнами, що належать до найбільших експортерів продовольчих товарів. У польському агропродовольчому секторі вже відчутні зміни, і можна очікувати, що їх більшатиме. Україна глибоко залучена в міжнародну торгівлю, тож нинішня ситуація опосередковано, проте серйозно впливає на польський ринок.
Собівартість сільгоспвиробництва
Світові ринки, пов’язані із сільським господарством, надзвичайно швидко зреагували на вторгнення Росії в Україну — зростанням цін на зернові та олійні культури, свиней і птицю. Також подорожчала сировина для рослинництва. Польські фермери майже миттєво відчули наслідки війни.
Ціни на паливо й добрива жахливі, зростають і витрати на енергію, інфляція. Тому зараз у нас складна ситуація — бо собівартість виробництва значно зросла.
У тваринництві теж помітно зросла собівартість виробництва. Уже на початку повномасштабної війни в Україні корми подорожчали на понад 20 %. Польські комбікормові заводи відчули нестачу багатьох складників для продукції (шріт подорожчав на 80 %, олія — на 60 %).
Ситуація в Україні та польський ринок
Росія та Україна забезпечували чверть світової торгівлі пшеницею і третину — ячменем. Крім того, Україна посідає четверте місце серед найбільших у світі експортерів кукурудзи і є важливим постачальником ріпаку, соняшникової олії, соняшникового шроту. З огляду на значення України в міжнародній торгівлі російське вторгнення опосередковано — і відчутно — вплинуло на польський ринок.
Змінилася географічна структура торгівлі продовольчими товарами в країнах Європейського Союзу та регіоні MENA Близький Схід і Північна Африка, або ж Великий Близький Схід. Це може означати збільшення попиту на деякі продукти з Польщі (зокрема зернові) та подальше зростання цін на сільськогосподарську продукцію. Згідно з аналітичним звітом PKO Bank Polski «Вплив війни в Україні на агропродовольчий сектор», імовірним є зниження не лише доступності зернових із країн Чорноморського басейну, а й обсягів виробництва в наступному сезоні — усе це викликає занепокоєння.
Обмежена доступність в Україні сировини для виробництва (добрив, палива) може негативно вплинути на й без того хиткий світовий баланс зернової та олійної продукції. До того ж обмеження торгівлі добривами з Росії призведе до того, що проблема їх доступності торкнеться інших виробничих сфер.
Польські виробники продовольчих товарів будуть змушені змінити напрям експорту і знайти нових клієнтів: для когось це стане доброю можливістю, для інших — загрозою.
На цьому ринку Польща не є крупним торговельним партнером Росії та України. За даними Головного статистичного управління Польщі, 2021 року частка України в експорті польських агропродовольчих товарів становила 2,2 %, частка імпорту була дещо вищою — 3,8 %. Для Росії ці показники становила 1,8 % та 1,2 % відповідно. Проте, як зазначають аналітики PKO Bank Polski, наслідки війни в Україні можуть безпосередньо відчути імпортери олії та шроту, частково — переробники молока.
Україна — відносно важливий напрям для продажу польських сирів (близько 11 % експорту), тому війна може негативно позначитися й на молочному секторі: доведеться перенаправити частину продукції на інші ринки. Щодо знежиреного та незбираного сухого молока, то тут експорт переважає над імпортом, тож унаслідок війни ціни на ці продукти можуть сягнути рекордного значення. З іншого боку, висока ціна на олію може опосередковано вплинути на подорожчання спредів і вершкового масла. У звіті названо й інші категорії товарів, менш важливі для експорту в Україну: корм для домашніх тварин, випічка, цитрусові та екзотичні фрукти (реекспорт).
Імпорт з України — це переважно продукція олійної галузі, а саме соняшникова та соєва олії, соняшниковий шріт. За оцінками аналітиків PKO Bank Polski, зниження закупівель і значне зростання цін найбільше вплине на виробництво кормів, хоча в Польщу цю сировину імпортують автомобільним і залізничним транспортом. Варто звернути увагу й на велику частку імпорту української замороженої малини, що в останні роки почав конкурувати з малиною польського виробництва.
Війна в Україні також може опосередковано вплинути на виробництво яблучного соку. Як зазначають аналітики PKO Bank Polski, закриття Одеського порту, через який експортувався концентрат яблучного соку, може переключити увагу США на яблучний сік із Польщі (Україна — п’ятий завбільшки постачальник цього продукту до США). Крім того, Україна може зазнати збитків на ринку птиці. Імпорт українського м’яса птиці, особливо курячого філе, в останні роки динамічно розвивався.
Суттєві економічні втрати внаслідок війни негативно позначаться на майбутньому функціонуванні українського продовольчого сектору, призведуть до зниження конкурентоспроможності харчової галузі в цій країні (витрати на відбудову інфраструктури, відтік працівників).
Також Україна є важливим споживчим ринком. Послаблення купівельної спроможності споживачів і відтік населення з України негативно вплине на попит, хоча, як і 2014 року, попит на відносно дешеві продовольчі товари може зрости.
Війна в Україні та продовольча безпека Польщі
Побоювання щодо поставок продовольства і високих цін на сільськогосподарську сировину, а також загроза енергетичної кризи, частково впливають на зміну пріоритетів у політиці ЄС. Ідеться, зокрема, про перегляд встановлених цілей Європейського зеленого курсу Сукупність ініціатив Європейської Комісії, що мають на меті досягнути кліматичної нейтральності Європейського континенту до 2050 року. в сільському господарстві, що стосуються, серед іншого, скорочення застосування добрив і невикористання сільськогосподарських угідь із невиробничою метою.
В одному зі своїх виступів заступник міністра сільського господарства Кшиштоф Цєцьора зазначив, що продовольчій безпеці Польщі та Європи ніщо не загрожує.
Він наголосив, що продовольча безпека буде одним із пріоритетів державної політики в найближчі місяці й роки.
Факт такий, що один із найбільших у світі виробничих регіонів тимчасово виключений із цього виробництва. Продукція, що чекала на експорт, заморожена, заблокована та знищена. В Україні величезні логістичні й економічні проблеми. Ми знаємо, що аграрії не виїжджають у поле, не працюють, а їхню техніку знищують.
Ланцюг поставок повністю змінюється. Ринки, раніше обслуговувані Росією та Україною, потребуватимуть продукції з інших країн. Ми маємо — не забуваючи про трагедію і безглуздість цієї війни — сприймати наявну ситуацію як нове завдання для польського сільського господарства. Наш обов’язок — прийняти цей виклик із повною відповідальністю.
Як зазначають аналітики PKO Bank Polski, найближчим часом ринок буде чутливим до інформації, що надходить з України. Можливі різні сценарії, включно з падінням цін у разі закінчення війни або послаблення напруги.
Можна очікувати, що подорожчання зерна призведе до зростання цін на продукти його переробки (борошно, комбікорми), а в тривалішій перспективі — на продукти тваринництва. Збільшення тиску витрат (зниження рентабельності) може посилити падіння виробництва на ринках м’ясної та молочної продукції. Подорожчання сільськогосподарської продукції прискорить темпи продовольчої інфляції у 2022 році. Компаніям доведеться працювати в умовах зростання витрат і посилення тиску на маржу.
Ціни на продукти харчування
Ситуація в Україні відбивається на цінах продовольчих товарів. Міжнародний валютний фонд заявив, що російсько-українська війна спровокує всесвітній «ціновий шок».
Інфляційний тиск посилюється, тому перед світовою економікою постають «дуже серйозні» наслідки війни в Україні.
На думку аналітиків МВФ, економічна криза зачепить передусім бідні домогосподарства, для яких продукти харчування й паливо становлять більшу частку витрат. Якщо російсько-українська війна триватиме, економіка потерпатиме ще більше. Інфляція зростатиме.
Набирає ваги питання інтеграції України в ЄС, що матиме свої наслідки для агропродовольчого сектору країн Співтовариства. У багатьох галузях можуть змінитися конкурентні переваги. Європарламент, підтримавши пропозицію Єврокомісії, призупинив на рік мито на український експорт до ЄС. Це стосується промислових виробів, фруктів, овочів, сталі. Хтозна, як це вплине на польський ринок і промисловість. Наразі важко оцінити, адже невідомо, які в України експортні можливості та яка частка товарів потрапить на внутрішній ринок і за межі ЄС.
Переклала Марія Шагурі
