Якби я мав порівняти нинішню ситуацію в європейській економіці з чимось зі щоденного життя, добрим прикладом було б містечко, яке щойно залила раптова повінь (пандемія і локдауни), а один із мешканців (Росія) почав кидати гранати в дім сусіда (України). Вибухи сильно пошкодили будинок (з чималими збитками й для самого агресора) і спричинили пожежу, яка перекинулася на будинки інших сусідів — зокрема Польщі. Тут пожежа ще не загрожує стабільності конструкції, хоча може швидко поширитися. Однак фундамент уже зачепило.
Війна і польська економіка
У прогнозах на 2022 рік жоден економіст не враховував імовірності, що розгориться війна. Це не означає, ніби нинішня складна економічна ситуація в Польщі зумовлена лише агресією Росії.
Однак події після 24 лютого різко прискорили розвиток проблем, які й доти вже були помітними: інфляція, труднощі з постачанням і ланцюгом доставок, небажання компаній інвестувати.
До цього додалися санкції, накладені на Росію та Білорусь, які майже цілком зупинили торговельний обмін із цими країнами (а це проблеми для польських експортерів та імпортерів), а також руйнування в Україні, призупинення експорту сільськогосподарських продуктів і металів.
Кількісні макроекономічні показники ще не дуже виразно відображають ці проблеми. У першому кварталі 2022 року польський ВВП з урахуванням інфляції зріс аж на 8,5 % у річному вимірі. Це один із найкращих результатів у історії: великою мірою завдяки тому, що компанії накопичували запаси. У наступні місяці так добре вже не буде, а наслідки війни дуже сильно вдарять по кишенях жителів Польщі.
Інфляція
Це найпомітніший наслідок війни. Станом на грудень 2021 року економісти, яких опитала газета Rzeczpospolitą — одне з найбільших щоденних польських видань, — очікували, що інфляція в Польщі може прискоритися навіть до 8,3 % (причому середній показник прогнозів — 7,2 %). На ділі у травні, за попередніми оцінками, інфляція сягнула аж 13,9 %. І це не кінець. Економіст Марцін Мровєц на цьогорічному Європейському фінансовому конгресі в Сопоті заявив, що на піку інфляція може сягнути навіть 20 %. Спад динаміки очікується наступного року.
У квітні річний показник інфляції становив 12,4 %, зокрема так звана базова інфляція (тобто, спрощуючи, зростання цін без урахування зовнішніх чинників, передусім наслідків війни) становила 7,7 %. Якщо говорити про зовнішні чинники, то насамперед дорожчає пальне, опалення (зокрема газ і вугілля), продовольчі товари. Проблема вже серйозна і неабияк впливає на весь бізнес. «Це буде рік економічного сповільнення», — сказав Марцін Мровєц.
Польська Рада монетарної політики бореться з інфляцією, підвищуючи процентні ставки, але це сильно б’є по позичальниках — і по фізичних особах з іпотечними кредитами, і по компаніях. Поки що проблема невелика (заборгованість підприємств не зросла під час пандемії), але якщо ставки далі зростатимуть, а економіка почне сповільнюватися, це може змінитися.
Висока інфляція, однак, уже вдарила по кишенях жителів Польщі. Загальна сума їхніх депозитів у банках у квітні 2022 року склала близько 860 мільярдів злотих.
Якщо ми візьмемо до уваги високу динаміку інфляції в березні і квітні, то виявиться, що реальна вартість депозитів з початку повномасштабної війни в Україні впала більше ніж на 5 %.
Тобто буквально протягом двох місяців «випарувалося» понад 40 мільярдів злотих — адже ці підрахунки ще не враховують збільшення поточних витрат за рахунок подорожчання продуктів харчування і палива.
Ринок праці
У перші дні, відколи розгорілася війна, відбулися величезні пертурбації в компаніях, де працювали переважно українці. Станом на 2021 рік у Польщі було аж 2 мільйони працівників з України. Передовсім їх наймали логістичні та будівельні компанії: наприкінці лютого в багатьох місцях Польщі будівництва зупинилися. Українці поверталися додому, щоб стати на захист батьківщини, а також рятувати свої сім’ї. Натомість у протилежному напрямку хлинула хвиля біженців. На сьогодні кордон із Польщею перетнули майже 4 мільйони людей. Станом на початок червня в Польщі залишилися близько півтора-два мільйони біженців — решта повернулися в Україну або виїхали далі на захід.
За оцінками, близько 40 % цих людей — працездатного віку. За офіційними даними Міністерства сім’ї та соціальної політики Республіки Польща, до 25 травня на роботу оформилися 160 тисяч осіб (на підставі спеціального закону, що спростив працевлаштування українців у воєнний час). Реальне число набагато більше: чимало людей влаштувалися на роботу нелегально або за «старими» процедурами. Крім того, багато людей, приїхавши до Польщі, працюють на компанії, з якими були пов’язані ще в Україні: ідеться, наприклад, про міжнародні банківські групи чи корпорації. Також у Польщу прибули тисячі українських айтівців і підприємців. Жінки з дітьми поселилися з чоловіками, які вже працювали в Польщі (у березні різко скоротилася пропозиція житла для оренди, що спричинило значне зростання цін).
Попри це, безробіття в Польщі... скоротилося. У квітні рівень безробіття знизився до 5,2 % — порівняно з 5,4 % в березні. Упродовж місяця кількість зареєстрованих у Польщі безробітних зменшилася на 22 тисячі осіб, сягнувши близько 880 тисяч.
Купівельна хвиля
Унаслідок величезного напливу біженців значно зросли роздрібні продажі. У квітні 2022 року цей показник збільшився аж на 34 % порівняно з 2021 роком. Свою роль у цьому відіграла інфляція, але навіть у частині постійних цін роздрібні продажі зросли на понад 19 %. У березні цей показник становив лише 10 %, але тоді українці ще тільки прибували до Польщі.
Причини? Окрім біженців, це також ефект низької бази: торік у квітні частина крамниць були закриті через пандемію.
Найбільше зростання продажів у квітні (у постійних цінах, тобто без урахування інфляції) зафіксовано в таких категоріях: текстиль, одяг і взуття (121 %), косметичні й фармацевтичні товари (19 %), меблі, теле-, радіо- та побутова техніка (28 %), пальне (11 %), продовольчі товари (12 %). Натомість продажі автомобілів упали на 11 %.
Наприклад, у найбільшій торговельній мережі Польщі (Biedronka) у першому кварталі 2022 року виторг зріс на 15,4 %, а показник EBITDA — на 13,3 %. На жаль, мережа готується до погіршення ситуації.
За два місяці після початку російського вторгнення стало зрозуміло, що тиск у зв’язку зі зростанням цін на продовольчі товари, енергію та пальне буде набагато більшим, ніж можна було сподіватися на початку року.
Індекс споживчої довіри в Польщі у травні становив −38,4. Гірше було лише в березні: −39. Для порівняння, на початку пандемії цей показник сягнув майже −50, а найвищого рівня в історії він сягнув у другій половині 2019 року, коли перевищив 10. Головна причина? Війна.
На думку 44,4 % респондентів, нинішня ситуація на території України становить велику загрозу для польської економіки.
Як негативні споживчі настрої поєднуються з чималим зростанням продажів? Наплив біженців і витрачання дедалі вищих зарплат. Невдовзі ситуація зміниться: інфляція сильно вдарить по кишенях поляків, а цього бояться польські компанії. Якщо впаде попит, упадуть продажі. Ми можемо втрапити в пастку, яка призведе до стрімкого зростання безробіття і кризи.
Галузеві проблеми
Україна — один із найбільших у світі виробників продовольчих товарів. До війни вона забезпечувала половину світового експорту соняшникової олії, 16 % кукурудзи, 10 % пшениці й таких культур, як ячмінь чи ріпак. На сьогодні експорт майже зупинився, хоча частина товарів проходитиме через польські порти (що також збільшить доступність продовольчої продукції в Польщі).
Однак окремі галузі зазнають труднощів. Наприклад, як випливає з даних Pekao, польські виробники сільськогосподарської техніки отримували 25 % виторгу від експорту в Росію, Україну та Білорусь.
Майже цілковите закриття цих ринків відбилося й на інших компаніях, які працюють у галузях виробництва котлів і пальників, дублення й фарбування шкіри та виготовлення сумок, виробництва машин для гумової промисловості, механічних машин та інструментів, а також вогнетривких виробів. Автопромисловість тимчасово призупинила виробництво — передовсім через неможливість імпортувати стратегічні запчастини, як-от електричні джгути. Довелося наввипередки з часом залучати альтернативні джерела постачання.
Чималих збитків унаслідок війни зазнає й косметична галузь. У 2021 році в Росію, Білорусь та Україну було продано косметики вартістю майже 0,5 мільярда євро — це близько 13 % від загального експорту. Якщо додати також країни, з якими не можна торгувати у зв’язку з війною (наприклад, Казахстан), буде вже 17 %. З огляду на масштаби торгівлі в галузі цю тему докладно проаналізувало бюро економічного аналізу PKO Bank Polski.
Що роблять компанії? Шукають нові ринки збуту, переважно в Південно-Східній Азії. Крім того, «допомагають» біженці, які приїхали до Польщі. Продажі косметичних і фармацевтичних продуктів у квітні 2022 року зросли на 19 % порівняно з минулорічним показником.
Відчутною проблемою стає імпорт деяких товарів. Через санкції призупинено імпорт вугілля з Росії. Це означає, що в Польщі бракує 11 мільйонів тонн вугілля, зокрема 5 мільйонів тонн для домогосподарств.
В аварійному режимі вугілля доставляють із Колумбії чи Австралії, проте опалення подорожчало в рази. Також є проблеми з доступом до деревини: через війну призупинено імпорт загалом трьох мільйонів тонн продукції (поставки для енергетичних підприємств, деревна сировина). Ще 2021 року в усьому світі спостерігалися труднощі з доступом до деревини, а нині ситуація лише погіршилася. Дорожчає також папір.
Важким ударом для будівельної галузі (поруч із від’їздом українців) став дефіцит сталі та будматеріалів. Ціни на деяку продукцію зросли в багато разів. Теоретично це не буде проблемою в тривалій перспективі: як стверджують експерти, Європейський Союз має чималий запас виробничих потужностей. Але поки що задовольнити потреби неможливо. На додачу — дедалі вищі ціни на електроенергію, що в перспективі так чи так збільшить видатки.
Непевність
Є ще один — довготривалий — наслідок російської агресії. Це зміна підходу інвесторів до Центральної Європи, що особливо помітно на ринку нерухомості.
За нашими спостереженнями й висновками, у наступні місяці на настрої та рішення інвесторів великою мірою впливатиме війна в Україні, а також її наслідки для польської економіки. Уже зараз говорять про те, що непевність у зв’язку з ескалацією війни і відповідним погіршенням ситуації в будівельному секторі призведе до труднощів у придбанні будівельних матеріалів та їх подорожчання, а також до проблеми з найманням працівників з України.
Для інвесторів зі США, Близького Сходу та далекої Азії Польща стала ледь не «фронтовою» країною. Отже, той, хто хоче безпечно інвестувати, добре подумає, перш ніж виходити на наш ринок. Тому компанії з галузі нерухомості серйозно побоюються, що буде важко знайти охочих купувати будинки.
Про зниження довіри до регіону свідчить також чимале зростання рентабельності облігацій Польщі та інших країн. Ставка за десятирічними державними облігаціями Польщі (себто кредит, який інвестори надають державі) до війни становила 4 %. На початку травня вона сягнула 7 %, така ж ситуація на початку червня.
Зростання рентабельності облігацій — хороша новина для інвесторів, але погана для держави: вона повинна виплачувати їм більшу суму, в результаті чого залишається менше коштів, наприклад, на соціальну політику.
Це складна проблема, на яку певною мірою впливає недостатня довіра інвесторів до політики польського уряду (наприклад, через сильне зростання процентних ставок і поганий стан публічних фінансів), але також війна.
Для порівняння: рентабельність десятирічних облігацій Чехії зросла від 3 % до 5 %. Німецькі облігації за цей період подорожчали від 0,2 % до 1 %.
Важко спрогнозувати, що буде в тривалішій перспективі. У березні (тобто вже під час війни) мало хто з експертів очікував, що інфляція в Польщі сягне 14 %. Нині більшість експертів уважають, що через величезну інфляцію і непевність на ринку економічне зростання в Польщі до кінця року може скоротитися майже до нуля. Можлива навіть «технічна рецесія». Крім того, перед Польщею постане проблема утримання біженців. І все це — на тлі глобальних викликів: продовольчої кризи в Африці й можливої хвилі міграції до Європи, напруги між Китаєм і США, нині забутої пандемії, яка, утім, восени може поновитися з новою силою.
Переклав Андрій Савенець
