Біженці з України у Варшаві. Фото: Адам Хелстовський / Forum
Біженці з України у Варшаві. Фото: Адам Хелстовський / Forum
25 березня 2022

Я приїхав у Польщу, рятуючись від війни. Що далі?

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram

Чи потрібно подавати заяву на статус біженця, навіщо оформлювати PESEL і на яку допомогу можна розраховувати — відповідаємо на десять найважливіших питань людей, які втекли з України, охопленої війною.

За оцінками Бюро високого комісара ООН із питань біженців, російська військова агресія змусила залишити свої домівки понад 10 мільйонів жителів України. 3,4 мільйона українців вирішили шукати прихисток у ЄС і Молдові. Станом на ранок 24 березня 2,2 мільйона людей перетнули польсько-український кордон.

За оцінками дослідників міграції, близько 30 % тих, хто приїхав, уже виїхали з Польщі в інші західні країни. Понад мільйон українських біженців із перших днів отримують безпрецедентну допомогу та підтримку від польського суспільства: поляки приймають їх у своїх оселях, забезпечують транспорт від кордону, привозять гуманітарну допомогу. 14 березня президент Польщі Анджей Дуда підписав ухвалений раніше парламентом спеціальний закон, який регламентує права біженців із України. Цей документ визначить життя сотень тисяч людей на найближчі тижні та місяці.

На яку підтримку можуть розраховувати українці? Нижче даємо відповіді на десять ключових питань.

1. Чи повинен я заповнювати якісь документи або реєструватися відразу після перетину кордону?

Ні.

З 24 лютого Польща, як і інші країни ЄС, впускає на свою територію всіх, хто рятується від воєнних дій в Україні. Кордон можуть перетнути як власники українських біометричних закордонних паспортів, так і звичайних, а також ті, хто має тільки внутрішній паспорт.

Відповідно до рішення Ради ЄС від 7 березня та польського закону «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави» від 12 березня, громадяни України можуть легально перебувати в Польщі протягом 18 місяців починаючи з 24 лютого. Їм нададуть особливу форму міжнародного захисту — тимчасовий захист.

Щоб підтвердити своє легальне перебування в Польщі, вам необхідно здати відбитки пальців у місцевому муніципалітеті (urząd miasta, у великих містах — urząd dzielnicy, тобто конкретного району) або, якщо мова про сільську місцевість, в управлінні ґміни (urząd gminy) протягом 60 днів після перетину кордону. Це можна зробити разом із оформленням ідентифікаційного коду PESEL (про нього — нижче). У деяких ґмінах українців приймають за номерами, які видають у день прийому в самому управлінні, в інших можна записатися на конкретний час подачі. Якщо громадянин України, який таким чином підтвердив легальність свого перебування, проживе в Польщі 9 місяців, він зможе податися на тимчасову посвідку на проживання в рамках звичайної процедури, передбаченої законом «Про іноземців». Така ПП (посвідка на проживання) видається на термін від 3 місяців до 3 років.

Такі ж права мають члени подружжя громадян України. На жаль, можливість оформити тимчасовий захист не поширюється на решту іноземців, які втекли від війни. Не аргумент тут навіть українська ПП — польський законодавець банально не передбачив такої можливості, хоча рішення ЄС бере до уваги громадян та іноземних резидентів. Особливо плачевна ситуація білорусів — багато з них знайшли в Україні безпечний дім після розгрому протестів влітку 2020 року. Можливо, до закону внесуть поправку, але поки що про це говорити рано. Для іноземців, які проживали в Україні, поки що єдиний легальний варіант — протягом 15 днів після перетину кордону подаватися на тимчасовий захист в Управління зі справ іноземців.

Щодо українців, які встигли податися на статус біженця до 12 березня, то вони можуть відкликати свою заяву, написавши нову на ім’я голови Управління зі справ іноземців і скористатися законом про тимчасовий захист. Тимчасовий захист вигідніший тим, що дає негайний доступ до ринку праці. Проте особам, які навряд чи зможуть працювати в ЄС (пенсіонери, люди з обмеженими можливостями), варто задуматися над біженською процедурою.

2. Чи я зобов’язаний залишатися у Польщі?

Ні.

На українців, які підпадають під тимчасовий захист, не поширюється Дублінська угода — обов’язок просити притулку в першій безпечній країні. Після перетину кордону з Польщею можна їхати до іншої країни Шенгенської зони.

Проте є нюанси: для тих, хто приїхав за біометричним паспортом, подальша подорож нічим не відрізнятиметься від старого доброго безвізу, тоді як у власників інших документів можуть виникнути проблеми. Їхній в’їзд до Польщі був легальним, але подальші переміщення — де-факто, це поїздки без міжнародно визнаного документа. Відносно хороша ситуація у тих, хто має хоча б протермінований закордонний паспорт — його можна продовжити в одному з п’яти консульств України в Польщі (це робиться буквально відразу, але чекання в живій черзі може затягнутися на цілий день). Те саме стосується ситуації, коли закордонний паспорт є у батьків, але немає у дитини — зважаючи на виняткову ситуацію, консульства зараз вписують неповнолітніх у документи батьків.

У найгіршій ситуації люди, які мають тільки внутрішні паспорти: Україна зараз не має можливості оформлювати нові закордонні паспорти. Переміщення Шенгеном на підставі внутрішнього паспорта — сіра зона: це не дозволено, але реально наземним транспортом можна їхати, перевірки на кордонах — явище рідкісне.

Проте є країни Західної Європи, які згідні приймати українців за внутрішніми паспортами — цю інформацію потрібно перевіряти у відповідних консульствах (на цю мить точно відомо про таку практику зі сторони влади Італії, Фінляндії та Ірландії). Про виліт у Штати, Британію і Канаду можна забути. У тих, хто в’їхав у Польщу на основі внутрішнього документа, також виникнуть проблеми у разі повернення в Україну — спочатку доведеться отримати у консульстві довідку про відсутність закордонного паспорта.

Окреме питання — чи варто залишатись у Польщі. Для тих, хто має тут родину або готову пропозицію роботи, відповідь швидше за все очевидна. У Польщі також відносно невисокий рівень цін, тут є можливість освоїти мову на комунікативному рівні за кілька місяців. Проте важливо пам’ятати: без доброго знання мови можна отримати тільки некваліфіковану роботу, соціальна допомога у Польщі на тлі інших країн ЄС більш ніж скромна, а декретні виплати взагалі прив’язані до відрахувань із місцевих трудових контрактів.

Країни ЄС тільки почали приймати закони про допомогу українцям, і є підстави вважати, що фінансова підтримка з боку держав Західної Європи буде вагоміша.

3. У мене немає родичів чи друзів. Чи нададуть мені житло?

Так.

Інше питання — як швидко і яке. Польща займає одне з останніх місць у ЄС за показником розміру житлової площі на мешканця, у великих містах давно спостерігається гострий дефіцит доступних квартир. У перші дні біженців селили у себе небайдужі жителі Польщі, проте можливості цього сегменту швидко вичерпалися. Бази безкоштовних квартир та кімнат ведуть місцеві ГО (наприклад, Український дім у Варшаві і «Євромайдан – Варшава»), у яких можна залишати заявки. Але навіть з їхньою допомогою сьогодні все важче щось знайти.

Спершу місцева влада не планувала цього робити, але незабаром почала відкривати великі рецепційні центри — місця ночівель у ​​концертних залах та на критих стадіонах, розраховані на сотні людей. Якщо у Польщі немає людини, яка готова вас прийняти, то швидше за все ви потрапите у такий центр. Це стосується навіть людей похилого віку і сімей із малими дітьми.

План польської влади такий, що з часом українців зі спільних центрів можна буде відправляти в маленькі міста і села, де є доступний житловий фонд. Проте незрозуміло, хто відповідає за таку релокацію і коли вона відбудеться. Поляків закликають поселяти у себе приїжджих, обіцяючи компенсацію 40 злотих (8,5 євро) на людину на день протягом перших двох місяців. Але у Варшаві, Кракові й Ґданську квартири закінчилися ще на початку березня, навіть за гроші. Навряд чи найближчим часом на ринку з’являться тисячі пропозицій.

Порада проста: не відмовляйтеся від житла у маленьких містах, у Польщі скрізь низьке безробіття. Подумайте про релокацію до інших країн ЄС. Якщо у вас є особливі потреби, пов’язані з проживанням — у родині є людина з обмеженими можливостями, розладами аутистичного плану, вагітна на пізніх термінах — негайно повідомляйте про це куратора вашого центру, а також зв’язуйтеся з профільними польськими ГО. Так реальніше знайти допомогу.

4. Чи я зможу працювати у Польщі?

Так.

Якщо ви приїхали після 24 лютого — можете працювати без додаткових дозволів. Для влаштування на роботу ви не зобов’язані мати місцевий ідентифікаційний код (PESEL) або рахунок у банку (проте його варто мати: понад десять польських банків уже створили спеціальну пропозицію для громадян України, деякі з них згідні відкривати рахунки власникам внутрішніх паспортів, проте в будь-якому разі вам не обійтися без польського номера телефону й адреси для кореспонденції в Польщі).

Польський роботодавець протягом 14 днів зобов’язаний повідомити про прийом на роботу в місцеве Управління праці та надати вам текст договору зрозумілою мовою. Зверніть увагу: не всі контракти у Польщі передбачають відрахування на медичне страхування або в фонд соціального страхування. Медичне страхування всім українцям із тимчасовим захистом належиться й так (тут власне потрібен PESEL), а от соціальні відрахування — ні. Це матиме значення, якщо ви захочете піти на лікарняний, у декрет або стати на облік із безробіття.

Згідно зі спецзаконом, громадяни України, які приїхали після 24 лютого, також отримали право на відкриття ІП — привілегії, що раніше була недоступна для мігрантів без ПП або Карти поляка. У Польщі це популярний варіант ведення економічної діяльності для фрілансерів, зручний також для замовників (замість трудового договору їм достатньо підготувати фактуру). Початківцям – власникам ІП надається пільга в оплаті внеску соціального страхування. Однак податкове навантаження вище, ніж для українських ФОПів. Крім того, при оформленні ІП на вас, а не на роботодавця ляже відповідальність за всі бухгалтерські розрахунки. Втім, бухгалтерію можна віддати на аутсорс — це коштуватиме близько 80 євро на місяць.

Згідно зі спецзаконом, право на працевлаштування без додаткових документів також отримали всі громадяни України, які приїхали після 24 лютого й чиє перебування в Польщі вважається легальним. Це власники віз, ПП (karta pobytu), а також ті, хто подав заявку на ПП у воєводське управління і отримав відповідну позначку в закордонному паспорті. Їхнє працевлаштування відбуватиметься так само, як у випадку з біженцями: роботодавець повинен повідомити місцеве Управління праці протягом 14 днів. При цьому термін дії польських віз і ПП, дійсних на момент початку повномасштабної російської агресії, автоматично продовжується до 31 грудня 2022 року.

Може виникнути питання про підробіток без оформлення будь-яких документів — наприклад, прибирання, готування або шиття на замовлення. Це — тіньова зона. Тих, хто так заробляє, вже не звинуватять у нелегальній роботі, проте теоретично можуть звинуватити у несплаті податків. Звичайно, при невеликих одиничних замовленнях і оплаті готівкою ймовірність цього дуже мала, але варто мати на увазі: польська податкова може перевірити банківські рахунки за попередні п’ять років. Питання можуть стосуватися будь-яких операцій, особливо уважно перевіряють перекази від 4000 злотих. Також податкова закликає небайдужих громадян повідомляти про порушників. Робота по-чорному і несплата податків можуть стати приводом для адміністративних санкцій, зокрема депортації, заборони на в’їзд у країну або всю Шенгенську зону.

Важливо пам’ятати: якщо ви захочете залишитися в Польщі довше, ніж на найближчі 18 місяців, вам знадобиться підстава для легального перебування. А це тільки робота за договором зі сплаченими податками.

5. Чи обов’язково оформлювати ідентифікаційний код PESEL?

Ні.

Але якщо його не оформити, ви суттєво обмежите свої можливості в Польщі.

Раніше, щоб отримати PESEL, українці мали або отримати прописку мінімум на три місяці, або подати заявку на податкову резиденцію. Для українців, які потрапляють під тимчасовий захист, створено окрему процедуру — PESEL тепер видають органи місцевого самоврядування: місцевий муніципалітет (urząd miasta, у великому місті — urząd dzielnicy) або управління ґміни (urząd gminy). Процедура безкоштовна. Як її пройти, можна подивитися на відео. У деяких муніципалітетах є практика попереднього запису на подачу, в інших доведеться брати номерок і чекати в черзі. Окремий пункт видачі PESEL також працює в столиці на Національному стадіоні.

PESEL дає вам змогу: користуватися безкоштовною медичною допомогою в установах, які підписали контракт із державним страховиком NFZ (термінову допомогу вам нададуть і без PESEL, але в такому разі зобов’яжуть протягом семи днів або принести ідентифікаційний код, або заплатити), створити електронний профіль ePUAP і довірений профіль на держпослугах (аналог Dia) і через нього оформити матеріальну допомогу, простіше розв’язувати питання в адміністрації, а також створити електронний профіль пацієнта.

Важливо пам’ятати: якщо ви оформите PESEL у Польщі за спрощеною процедурою для українських біженців, то в майбутньому ви не зможете скористатися з ідентичних пільг в інших країнах ЄС. Німеччина, Чехія й Італія вважатимуть, що ви вже отримали підтримку в безпечній країні, і можуть відмовитися обслуговувати вас. Див. пункт 3 — чи варто залишатися в Польщі.

6. Я — українець, але приїхав до 24 лютого. Чи можу я теж розраховувати на тимчасовий захист?

Ні.

На вас спецзакон не розповсюджується. Отже, ви й надалі зобов’язані дотримуватися лімітів легального перебування в країнах Шенгену, оформлювати дозвіл на роботу, отримувати PESEL за старою процедурою. На жодну матеріальну допомогу ви претендувати не можете.

Якщо ви не підпадаєте під український закон про воєнний стан, найкращий варіант — банально виїхати з Польщі та в’їхати назад. Так ви виконаєте вимогу спеціального закону — перетин кордону після 24 лютого. Однак варто мати на увазі, що польська адміністрація може розцінювати такі дії як неправові.

Ті, кому такий варіант не підходить, може спробувати податися на статус біженця (аргументація — вам небезпечно повертатися додому). Проте біженські заявки розглядаються понад рік, працювати легально ви зможете лише після шести місяців у процедурі, а рівень відмов у Польщі високий. Простіше знайти роботу.

7. Я приїхав у Польщу з України не напряму, а через Румунію/Угорщину/Словаччину. У мене є право на тимчасовий захист?

Зараз ні, але це може змінитися вже наступного тижня.

Поки що дія польського спецзакону на вас не поширюється. Однак у такій ситуації в Польщі сьогодні перебуває понад 100 тисяч людей. Хтось їхав не напряму через багатогодинні черги, хтось діставався з півдня України. Ще в четвер 18 березня МВС заявило, що розуміє цей недолік і закон, швидше за все, змінять на користь тих, хто приїхав через транзитну країну. Зараз Сейм уже прийняв поправку, тепер її повинен ухвалити Сенат. Нововведення діятиме заднім числом — тобто охоплюватиме всіх, хто в’їхав у Польщу після 24 лютого.

Тому якщо ви хочете залишитися в Польщі, не варто поспішати повертатися в транзитну країну або виїжджати в Україну, щоб в’їхати знову. Швидше за все, достатньо просто трішки почекати.

8. Я — студент, чи можу я продовжити навчання?

Так.

У спеціальному законі зазначено прямо, що українські студенти-бюджетники мають право на продовження навчання у польських державних вишах. Для цього найкраще зв’язатися з інститутом, який вас цікавить, і обговорити, до якого курсу ви могли б приєднатися. У відділах міжнародного співробітництва часто розмовляють англійською й російською мовами.

Проте деталей того, як проходитиме масовий прийом до університетів, ми поки що не знаємо. І залишається відкритим питання мовної підготовки. Навряд чи ви зможете відразу включитися в польську політехніку чи медицину. Можливо, варто закінчити рік онлайн у своєму українському виші, почати вивчати мову і шукати місце з наступного року.

9. Чи візьмуть дитину до школи безкоштовно?

Так.

У Польщі шкільна освіта обов’язкова — дитина віком від 7 до 16 років повинна бути задіяна в навчальному процесі. Тож державна школа не може не прийняти вашу заяву, хіба що в ній банально немає місць.

Інформацію про наявність місць можна отримати у місцевому Управлінні освіти (Kuratorium Oświaty). Або просто прийти в школу зі всіма документами в години роботи секретаріату і запастися терпінням: чекання і (якщо пощастить) заповнення документів займає багато часу.

У деяких польських школах є інтеграційні класи, де дітям допомагають педагоги-асистенти. У класах з дітьми-іноземцями це, як правило, люди, які знають мову. Якщо у класі є більше ніж п’ять дітей-іммігрантів, їм повинні надати додаткові години для вивчення польської мови.

На жаль, відкритої інформації про те, в яких школах уже існують такі класи, немає. За нею потрібно звернутися в місцеве Управління освіти. В принципі інтеграційний клас може створити будь-яка школа, для цього необхідно лише внести зміни до статуту. Можна припустити, що у зв’язку з приїздом українських дітей найближчим часом таких можливостей стане більше.

Контакти вчителів збирають профільні ГО та Спілка польських учителів. Багато шкіл уже пропонує роботу тим, хто знає польську хоча б на рівні А2.

Важливо: польська шкільна програма відрізняється від української (вона простіша). Зараз обговорюється можливість створення нових шкіл з українською мовою навчання — як з польською програмою, так і з українською. Але поки що їх немає.

У соціальних мережах з’являється інформація, що школи у великих містах розглядають можливість створення повністю українських класів, тобто з польською програмою, але з українською мовою навчання. На цей час немає інформації, що такі класи почали роботу. Вчителі чекають інструкцій від Міністерства освіти.

Складніша ситуація з дитячими садками та яслами: туди вашу дитину взяти можуть, але не зобов’язані. У великих містах вони переповнені, серед польських батьків реально існує конкурс, щоб потрапити до безкоштовного садка. Це ще одна причина, чому, можливо, краще шукати місце проживання у провінції. Проте сьогодні двері для маленьких біженців відчиняють деякі приватні дитсадки, приймаючи українців безкоштовно. Про наявність такої можливості можна дізнатися в найближчій дошкільній установі.

10. Чи я отримаю якусь матеріальну підтримку?

Так. Але невелику.

На відміну від тих, хто претендує на статус біженця, людям із тимчасовим захистом не доведеться проходити через тяжкі багатомісячні процедури, але вони й не зможуть розраховувати на тривалу допомогу. Мається на увазі, що ті, хто приїхав, шукатимуть роботу (звідси автоматичний доступ до ринку праці).

Поки що польський уряд передбачив 300 злотих (64 євро) одноразової виплати на кожну людину, яка підпадає під спецзакон і оформила PESEL (в тому числі для дітей). Поляки, у яких ви зупинилися, можуть поділитися з вами компенсацією за надання житла (ті ж 40 злотих на людину на день), але вони не зобов’язані це робити.

Окрім того, українці з PESEL зможуть отримувати 500 злотих (107 євро) на кожну дитину як щомісячну підтримку. Подати заяву на цей вид допомоги можна в тому ж муніципалітеті чи управлінні ґміни, де ви оформлювали ідентифікаційний код, через електронний профіль ePUAP, поштове відділення або через електронний кабінет клієнта польського банку.

Відповідно до спецзакону, ви можете претендувати на соціальну допомогу, якщо ваш дохід становить менше ніж 776 злотих (166 євро) на місяць і ви перебуваєте в Польщі без сім’ї, або він становить менше ніж 600 (128 євро) на кожного члена сім’ї. Виходить, що якщо у вас одна дитина, а ви отримуєте мінімальну зарплату, то ви вже не відповідаєте цим критеріям. Допомога, що надається, коливається від 719 злотих (154 євро) для нездатних працювати у зв’язку з віком або станом здоров’я до 2100 злотих (448 євро) для того, хто здійснює опіку над членом родини з обмеженими можливостями. Ці типи матеріальної підтримки оформлюються в місцевих Центрах соціальної допомоги (ośrodek opieki społecznej).

Якщо ви вже бачили ціни в польських магазинах, то розумієте — це гроші, щоб поїсти і купити дещо з одягу, але на них точно не винаймеш житло та не організуєш дозвілля дітей.

Річ не в тому, що хтось хоче заощадити на українцях: на цих самих умовах допомогу отримують і польські громадяни. Історії про біженців, які десятиліттями живуть на допомогу, — плід уяви російської пропаганди.

На закінчення варто наголосити: спеціальний закон для біженців із України тільки почав застосовуватися. Якщо процедура отримання ідентифікаційного коду проста і вже активно використовується, то в багатьох інших моментах нам не вистачає підзаконних актів від профільних міністерств (зарахування до вишв, освіта в школах українською, видача документа, що підтверджує надання тимчасового захисту). Тому важливо стежити за оновленням інформації і в спірних ситуаціях звертатися за юридичною підтримкою.

Корисні посилання:

Телеграм-канал «Нової Польщі», де ми публікуємо багато практичної інформації для українців у Польщі.

Державний сайт із основною інформацією для біженців з України.

Довідник, головним чином по Варшаві.

Інформація щодо різних держав, які приймають українців.

Допомога біженцям — підбірка корисних посилань.

Державний портал «Допомагаю Україні» й однойменний хештег у фейсбуку: #POMAGAMUKRAINIE

Варшава, допомога від мерії.

Український дім у Варшаві.

Допомога для біженців.

Юристи для України.

Психологи для України.

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
Олена Бабакова image

Олена Бабакова

Доктор історії (Ph.D.), уже 8 років пише для польських та українських ЗМІ про міграцію, польсько-українські стосунки, історичну політику та…

Читайте також